Одеські історії та легенди: невловиме золото, неспокійний імператор та міст над безоднею
ТЕКСТ: Ірина СОРОКІНА • ФОТО: із відкритих джерел
ДЖЕРЕЛА: sergekot.com, culturemeter.od.ua, arkadia-travel.com.ua, pastoraler.livejournal.com, viknaodessa.od.ua, tic.in.ua
ЧАС ЧИТАННЯ: близько 8 хвилин
10 лютого свій день народження відзначає домовик. Незважаючи на те, що вважається хранителем будинку, певною мірою він все-таки нечисть, яку Бог скинув на землю за непокірний характер. Тому «Одеське життя» вирішило трохи розважити читачів і згадати найцікавіші міські легенди, благо одесити знають їх чимало.
Стережіться, чоловіки!
Одна з найцікавіших міських легенд розповідає про власницю будинку на території кіностудії Олену Демидову, онуку знаменитих Павла Демидова та Аврори Шернваль. Розповідають, що вона довго не могла вийти заміж і батько придбав для неї в Італії князівський титул Сан-Донато і велику ділянку землі в районі Французького бульвару. Як за помахом чарівної палички, у Олени стали з’являтися претенденти на руку, а можливо, і серце не лише в Одесі. Проте вона обрала не відомого аристократа, а головного телеграфіста міста.
Перед самим весіллям з’ясувалося, що телеграфіст хоч і збирається одружитися з княгинею, а роман крутить із міщанкою Сонею з Молдаванки. Коли справа розкрилася, телеграфіст кинувся вибачатися у Олени, а міщанка Соня, розуміючи, що шансів проти княгині у неї катастрофічно мало, вирішила проблему радикальним способом. Вночі вона пробралася в будинок Олени і хлюпнула їй в обличчя сірчаною кислотою. Нещасна княгиня намагалася накласти на себе руки, але потім поїхала до Флоренції, де й прожила до кінця життя.
Зараз, як стверджують співробітники кіностудії, її часто можна побачити у коридорах її колишнього будинку. Для жінок зустріч із нею безпечна, тоді як чоловіків поява княгині зазвичай попереджає, що з кимось із близьких може статися нещастя.
«Титанік» та волохатий монстр
У кожному місті обов’язково є свої легенди про закопані скарби та заховані скарби, а в Одесі таких легенд навіть кілька. За однією з них, у підземеллі одеських катакомб якийсь морський капітан сховав цілу маєтність — корабель, зроблений із чистого золота. Цей дорогоцінний дар він отримав за те, що брав участь у порятунку людей з «Титаніка». Золоту копію загиблого лайнера капітан чомусь сховав у катакомбах десь на Фонтані. Потім він чи загинув, чи просто забув про неї, але копія, нібито, так і лежить десь у лабіринтах катакомб. Азартні одесити неодноразово намагалися знайти скарб, але всі спроби закінчувалися повним фіаско.
Друга легенда свідчить, що в тих же катакомбах заховано скарб Мішки Япончика, який він залишив тут іще 1919 року перед виходом на фронт. Вважається, що туди входять гроші, які Япончик отримував від кримінальних операцій, а також золото одного з одеських банків на суму понад мільйон рублів.
Ну, і для гостроти відчуттів додамо, що, за розповідями «обізнаних» одеситів, у катакомбах живе маленький кудлатий монстр, який харчується пацюками та кажанами. Разом із ним територію підземелля ділять прибульці з паралельних світів, які потрапляють сюди з «провалів у часі», які нібито існують у катакомбах. Саме їхніми підступами і пояснюють зникнення людей, які потрапили до одеських каменоломнів.
Одеські історії:
як в Одесі починалося театральне життя та з’явився перший театр
Примара біля каміна
Один із символів Одеси — Воронцовський палац містить багато містичних таємниць. Під будинком на глибині семи метрів проходить 140-метровий підземний хід, який визнаний найстарішим зі збережених в Одесі. Але любителів легенд приваблює аж ніяк не його старовину. Вважається, що саме це місце облюбували духи та привиди, яких у палаці сила-силенна.
Підземний хід веде в бік стайні, і історики вважають його ще й найтаємничішим підземеллям Одеси — тут усе суперечить логіці та здоровому глузду. За свідченнями очевидців, у минулі роки з-під підлоги не раз лунали якесь зловісне виття, стукіт і звуки, схожі на шепіт. Причому цими очевидцями були найзатятіші матеріалісти — піонери, які займалися у розташованому у палаці фотогуртку. При цьому неясно, звідки примари з’явилися в мирній резиденції князя Воронцова, але одне припущення все ж таки є.
У вітальні палацу було встановлено камін, біля якого, як вважається, закінчив своє життя імператор Павло I, убитий змовниками. Мармуровий раритет знаходився в спальні імператора, а разом з ним — віконниці та двері, які тепер також прикрашають вітальню одеського палацу. Після вбивства Павла з Михайлівського замку почали розпродувати все, що було пов’язано з трагічною подією, і Михайло Воронцов привіз унікальні предмети до Одеси. Оскільки ж після смерті імператор ніяк не може знайти собі спокій, з’являючись то в одному, то в іншому місці, логічно припустити, що іноді він вшановує своєю увагою і Одесу.
Прогулянки з вампіром
Свою сумну історію має і Строганівський міст. Він складається з двох з’єднаних мостів — триаркового над Польським узвозом та двоаркового над Деволанівським, який ще в XIX столітті отримав сумну назву «міст самогубців». Олександр Дерибас писав про Строганівський міст: «Він висить над безоднею». І якщо безоднею вважати зворотний бік життя, то ця безодня поглинула багатьох нещасних одеситів. Невідомо чому, але саме з цього мосту зневірені кидалися на кам’яну бруківку, зводячи рахунки з життям. Довелося міській владі встановити високі ґрати, щоб убезпечити це місце. Але тут іноді можна побачити дивні тіні і почути слабкий звук, ніби щось впало на тротуар.
Але якщо Строганівський міст не входить у топ найтаємничіших місць Одеси, то Преображенський парк займає в ньому одне з перших місць. Як відомо, тут був цвинтар, де поховано майже 200 тисяч людей. У 1929 році цвинтар стали планомірно знищувати, а в 1937-му прямо на місці могил відкрили парк з атракціонами та зоопарк. Саме у Преображенському парку можна зустріти привид Віри Холодної, яка просить перехожих відшукати її могилу. Крім того, одесити розповідають, що у парку ще зовсім недавно мешкав справжній вампір, який уподобав один із вцілілих склепів.
Привид Карандаша оселився в Одесі
В одеському цирку вже давно оселився привид знаменитого клоуна Карандаша. Він дуже любив Одесу і мріяв тут оселитися, але не встиг. Циркові артисти вже звикли до «колеги», а також його жартів. Іноді перед виходом на арену у клоунів пропадає щось із реквізиту і їм доводиться імпровізувати. Вони переконані, що це витівки Карандаша.
