28 березня 2003 р. в Одесі у приміщенні колишнього кінотеатру «Дружба» відкрився унікальний культурний центр — театр комік-трупи «Маски» під назвою «Будинок клоунів». Ось уже 20 років найвеселіший театр допомагає одеситам на якийсь час забути про проблеми, турботи і посміхатися від душі.
Вже 20 років комік-трупа «Маски» дарує глядачам чудовий настрій. Щороку тут намагаються радувати глядачів все новими та новими постановками, такими як «Дінер-шоу», «Нічна симфонія», «Орфей та Евридика», «Вечір поезії Б. Барського», щорічними акторськими «Капусниками».
Постійними учасниками шоу-проектів у «Будинку клоунів» стали театр танцю «Умілі ноги» та корпорація клоунів «Настрій». Незабаром комік-трупа спільно з кінознавцем та кінолюбом Яном Юсімом відкривають при «Будинку клоунів» кінотеатр «Маски», який з цього моменту щодня демонструє найкращі фільми артхаусного та фестивального спрямування.
Про те, чи є місце посмішкам та сміху під час війни, нам розповіли професіонали гумористичного фронту – працівники одеського Будинку клоунів.
Про акторське «одичання» та волонтерські концерти
«Коли говорять гармати, музи мовчать». І з початком війни театри в Одесі закрилися. Актори та інші театральні працівники опинилися у тривалому простої.
– Ти ходиш з кута в кут, або лежиш, або їси, – згадує директор Будинку клоунів народний артист України Борис Барський. – Я погладжав на п’ять кілограм. І то була катастрофа. Бо не розумів, як далі працюватиму. У виставі «Дикун» мені потрібно в кошик для білизни залізти. А я в ній застряг, не проліз у цей кошик. До того ж актори – як плодово-ягідні дерева. Якщо з них фрукти-абрикоси не знімати, вони починають дичати. І я поступово почав дичати.
Борис Барський
Борис почав приїжджати до театру. Але тут теж нічого не відбувалося – було сумно. Але його просили виступити перед волонтерами для підняття духу. Артист не відмовляв нікому. Згодом зрозумів – треба щось робити.
– У вакуумі жити неможливо – необхідно заповнювати його позитивною енергією. Адже стільки негативу ллється із усіх засобів масової інформації, соцмереж. Тож у червні вирішив провести свій вечір поезії.
Стаття на тему: Театр «Маски» під час воєнного стану: «Ми вміємо робити людей щасливими» (відео)
«Руде місто» та зірки з «Села дурнів»
Після вдалого вечора поезії Борис вирішив продовжувати, адже в його арсеналі є багато чого, що можна показати зараз глядачеві: «Руде місто», сольна вистава «Дикун Forever, або Кілька слів на захист печерної людини», «Дон Жуан», «Одеський підкидьок». А у серпні в афіші театру з’явилася комедія «Єврей та Евридика», у якій тепер бере участь Тетяна Іванова з комедійного телевізійного проекту «Каламбур».
– Танюшка виросла на Молдаванці. І в неї таке потужне коріння, що вона за собою втягує на всю цю п’єсу Молдаванку, яка її оточувала, де вона виросла. І виходить, що «Єврей та Евридика», ну, така одеська п’єса вийшла. Зовсім інша. Неможливо порівнювати з тим, що ми грали раніше із Жориком Делієвим та Наталкою Бузько.
У театр – за посмішкою та світом
На вистави «Масок» волонтери нерідко привозять українських воїнів, які перебувають в Одесі на реабілітації.
– Після закінчення вистави я щиро бажаю хлопцям потужних ангелів-охоронців, які бережуть і їх, і побратимів. Кажу: «Бережи вас Господь. Завдяки вам зараз ми можемо дихати на повні груди, посміхатися, дивитися один одному в очі. Вистава закінчується, і раптом вся зала піднімається, починає аплодувати, починає цих хлопців обіймати, – згадує Борис Барський. – І це важливо і для них, і для нас.
На думку артиста, зараз на першому плані війна, зло, ненависть, агресія. Бракує миру, добра, любові, веселощів. І у пошуках позитивних емоцій люди приходять до театру. Тому, стверджує Борис, реакція на гумор у глядачів наразі практично миттєва.
– Після вистави я бачу зовсім інші очі та зовсім інших людей, – зазначає артист. – Люди, що виходять із зали, – щасливі. Виходить, ми вміємо робити людей щасливими.
Читайте також: Всесвітній день посмішки: що то за свято?
З цією думкою згодні всі працівники Будинку клоунів. Щиру усмішку у глядачів помічають усі: від артистів до білетерів.
– До нас приходить дуже багато глядачів. Практично кожна вистава збирає аншлаги. Сьогодні час такий, що людям необхідне душевне «підзавантаження». І наші артисти добре їм у цьому допомагають, – розповіла охоронець Будинку клоунів Ірина Хмарук. – Люди приходять до нашого театру, щоб зняти стресовий стан, отримати добрі емоції. Наші артисти на якийсь час ведуть глядачів із реальності в інший світ – світ сміху, фантазії, музики. Заходять у театр люди, як усі ми – стурбовані, занурені у себе. А виходять зовсім інші: доброзичливі, спілкуються між собою – начебто сім’ю набули. Адже на сьогоднішній день, я думаю, дуже важлива не лише духовність, а й гумор.
Ще за темою: День усмішки: чому радіють одесити під час війни? (відео)
