Вже понад місяць небайдужі одесити виходять на мітинги з вимогами до міської та обласної рад направляти всі вільні кошти на ЗСУ і скасувати багатомільйонні тендери, які не є критично важливими під час війни. «Одеське життя» розбиралося, що вже здобув одеський протест, а що — ні, та як на мітингувальників реагує влада.
Громадськість почули, але не зовсім
Перша акція протесту з вимогою віддати «всі гроші — на ЗСУ» відбулася 28 серпня. Це мав бути поодинокий пікет волонтерки Катерини Ножевнікової, але на Думську площу вийшли одразу сотні людей, обурених невчасними тендерами міськради та ОВА. У тому числі вони вимагали скасувати тендер на ремонт Київського райсуду Одеси на 106 мільйонів гривень, реставрацію театру юного глядача на понад 31 мільйон і шестимільйонний тендер на «ялинки».
Мітингувальники здобули певну перемогу — тендер на озеленення скасували, а 8 вересня до людей вперше вийшов Одеський міський голова Геннадій Труханов.
27 вересня небайдужі громадяни змогли потрапити на сесію міської ради, де їм навіть надали слово. Але докорінно ситуацію це не змінило. Підтримали скасування тендеру на суд лише 20 із 45 депутатів. Решта, разом із мером, або не голосували, або утримались.
тендер на закупку одягу
Але якби це був єдиний дивний тендер… Поки міський голова стверджує, що «депутати вже чотири рази переглядали цільові програми і залишають кошти на лише життєво необхідні речі», Катерина Ножевнікова знайшла новий тендер, який не можна вважати адекватним. Це закупівля літньої військової форми (чи то для муніципальної варти, чи то для ТрО) на 6,6 мільйона гривень. Її доречність саме восени викликає сумніви у громадськості.
Проблема з цільовими закупівлями для ЗСУ
Є і гарні новини: міськрада погодилася виділити 102 мільйони гривень на дрони для ЗСУ. За словами Катерини Ножевнікової, ці кошти вже надані, а закупівлі розпочнуться найближчими днями. Але проблема в тому, що тендерні процедури дуже складні, і військові отримають «пташок» через 2-3 місяці, а на фронті вони потрібні «на вчора». І хоча це питання не суто одеське, а загальнонаціональне і потребує вирішення на рівні Верховної Ради, громадський активіст В’ячеслав Сурага наголошує: «Депутати вміють справлятися із законодавчими проблемами, коли вони цього хочуть».
Але і своєчасні цільові закупівлі — це ще не все. Треба, аби закуплене потрапляло до адресатів. Тим часом одеситка Анастасія Нарва повідомляє, що на пікапі, який міськрада передала 126-й бригаді, їздить лише вище командування, а обіцяний депутатами екскаватор до військовослужбовців взагалі не дійшов.
пікап для ЗСУ
Важко сказати, хто саме і на якому етапі краде у нас Перемогу, адже влада не звітує в повному обсязі, посилаючись на міркування безпеки. Тож якісний громадський контроль закупівель для ЗСУ неможливий.
На сайті міськради значиться, що у 2023 році в бюджеті міста на оборону передбачено 1 мільярд 71 мільйон гривень. Але хто гарантує, що ці кошти підуть саме на ЗСУ і саме на те, що потрібно, коли оголошуються тендери на літній одяг у кінці вересня?
* * * * *
Суспільство хоче отримати відповіді від міських та обласних органів влади, а також від Верховної Ради. А найбільше люди хочуть, щоб їхні рідні повернулися живими з Перемогою. Тому вони боротимуться за ЗСУ в тилу, поки здоровий глузд не переможе корупцію.
Ініціативу одеситів підхопили інші міста
Безглузді тендери стали червоною ганчіркою для суспільства, а також приводом для центральної влади забрати кошти у громад, поставивши під загрозу децентралізацію. Тим часом одеські мітинги надихнули інші українські міста на активну боротьбу за спрямування коштів на ЗСУ. Акції протесту вже проходять у Києві, Львові, Винниці, Запоріжжі та Луцьку, а Львівська ОВА ухвалила рішення про перегляд усіх оголошених тендерів на доцільність.
