Перший день другого літа на воєнному стані в Одесі… Червень одразу вступив у свої права повною мірою: спека, лави на сонці порожні. А на вулицях міста гордовито панують воістину королівські квіти — троянди. Зараз саме час їхнього бурхливого цвітіння.
Як називався одеський торт із трояндами?
Як швидко летить час! Зовсім недавно скаржилися на дощову весну і чекали, коли ж нарешті розпустяться юдині дерева. А ось уже й троянди радують очі.
Дві літні жіночки спостерігають, як об’єктив мого фотоапарата милується красою одеських троянд на одній із міських клумб. Одна каже, що троянди їй здаються «надто зухвалою квіткою» і вона більше любить звичайні ромашки.
Інша заперечує:
— Як можна не любити троянди? Вони такі величні!
Величні, гордовиті, королівські… Гордовиті, нахабні… А деякі навпаки — скромні. Їхній аромат притягує, кожна квітка — неповторна.
І (це ж Одеса!) поки я роздумую над усім цим, жінки вже сперечаються зовсім про інше, але теж на тему троянд. Одна стверджує, що знаменитий одеський торт у «Золотому ключику» колись називався «Одеська троянда».
— Ні, не «Одеська троянда», а «Одеські троянди». У множині. Там у середині торта був цілий рожевий букет…
Я не пам’ятаю чомусь смаку цього торта. Пам’ятаю лише, що він був овальної форми… І троянди з крему пам’ятаю.
Одеські троянди: про позитив, красу та символіку
Іду далі, шукаю на вулицях клумби з трояндами. Кожна — як цілий світ, ніби зі своїм характером. У дні війни око якось особливо гостро шукає позитив та красу. А тут парочка троянд притулилася одна до одної, а далі — ціла королівських квітів по дорозі зустрінеться. Кожну хочеться понюхати, навіть торкнутися.
Ні, торкатися квітів на міських клумбах краще не треба. Просто милуйтеся!
А ось як поетично розповідає про символіку троянд ресурс «Про Україну».
«Троянда — королівський символ, тобто символ верховенства, урочистої краси, особливої й величної вроди. Бо вона — королева квітів. Тому й вітають трояндовим букетом з особливо видатної нагоди або дуже шановану людину. Символізує вона і недоступну красу — красу, якою нелегко оволодіти — для цього вона озброїлась колючими шипами. Цим свідчить: краса сама повинна вміти захищатись. Окрім усього, вона — символ небесної досконалості й блаженства, цнотливості й чистих земних пристрастей».
Читайте також:
Одеські дворики: як вони живуть у травні?
Марія Котова
Фото авторки