А прапори біля кожного будинку приспущені: в Одесі, як по всій Україні – День жалоби за загиблими від рук рашистів 19 жителями Кривого Рогу… Може, й квітень так «відповів» своїми погодними несподіванками на людське горе?
Війна… Вона сьогодні, мабуть, відчувається якось особливо: людей на вулицях дуже мало, неділя холодна, сумна…
І все ж квітень є квітень: ви ж тільки придивіться: він сьогодні не тільки сумує, але й розповідає у всіх барвах про життя, про стійкість духу, про природу, яка намагається підняти настрій.
Чи не на кожному кроці – краса, треба тільки її побачити та відшукати у собі вдячність за це…
Квітень, квітень… Вже не час першоцвітів, хоча й вони ще зустрічаються. Квіти на вуличних клумбах – інші, не березневі. Перші півонії, вже далеко не перші тюльпани. Такі різні, такі красиві, наче намальовані рукою майстра. Та чи може бути кращий за саму природу майстер?..
От тільки одна клумба на вулиці, а, здається, це цілий квітник, очей не відвести…
Квітень немов намагається чи то настрій нам хоч трохи підняти, чи (ну хоча б на мить) нагадати про саме життя з його бідою, війною, яка тепер – в кожному з нас, а ще й вічною і завжди неповторною красою…
Тримаймося!
Ще на тему:
- Фонтан у Міському саду: струмені – на радість (фоторепортаж);
- Одеський березневий старий-старий бульвар (фоторепортаж);
- Березневе надвечір’я на одеських вулицях – фоторепортаж.
Фото авторки
