Ключові моменти
- На місці сучасної Одеси люди жили тисячоліттями – від неандертальців і грецьких колоністів до литовців, татар і османів. Це не «місто, подароване Катериною», а давнє поселення з власною історією.
- Під час російсько-турецької війни 1789 року війська де Рібаса захопили Хаджибей, а Потьомкін згодом наказав зрівняти фортецю із землею.
- Нову назву – «Одеса» – імперія придумала для краси та політики. Катерина II хотіла надати новим землям «античний» вигляд, ніби це не завойована територія, а «споконвічно російська» частина світу.
- Жодного указу про заснування Одеси не існує – лише технічний рескрипт про ремонт гавані. Міф про «дар цариці» створили через 30 років після війни, щоб замовчати Хаджибей і переписати історію під імперський сюжет.
Тут вирувало життя, коли ще не було імперії
Якщо спробувати простежити історію Одеси до самого коріння, треба відійти так далеко в минуле, що самої Одеси ще не буде – лише степ, море й люди, які жили тут задовго до будь-яких імперій.
Археологи знайшли на цих землях сліди стоянок ще неандертальців – артефакти виявили в селі Іллінка, за 20 кілометрів від Одеси. А в нинішньому Усатовому – поселення доби енеоліту. Це залишки давніх культур, які торгували, випалювали кераміку, виготовляли зброю, жили біля лиманів. Усе це свідчить: життя тут не переривалося тисячоліттями.
У VI–II століттях до нашої ери на Чорноморське узбережжя прийшли грецькі колоністи. Вони заснували аж 12 поселень вздовж узбережжя Північно-Західного Причорномор’я. Найвідоміші з них – Гавань Істріан і Гавань Ісіякон. Греки рибалили, торгували й активно плавали морем. До речі, саме залишки цих давніх колоній сьогодні можна побачити під склом на Приморському бульварі.
Новий етап: Коцюбіїв та Хаджибей
У середньовіччі це місце вже знали під іншою назвою – Хаджибей, або Коцюбіїв. Згадки про нього з’являються у XV столітті.
У 1415 році польський хроніст Ян Длугош описав цікаву подію. До короля Владислава II, який тоді правив об’єднаними Польським, Литовським і Руським князівствами, прибули посли з Константинополя. Візантійська імперія потребувала термінової допомоги – османи вже тиснули з усіх боків. І саме з порту Коцюбіїв тоді відправили зерно до Константинополя. Цей епізод дав підстави історикам припустити, що заснування Коцюбієва пов’язане саме з литовцями.
Є версія, що назва походить від імені слов’янського або тюркського власника – можливо, Кочубея чи Коцюбія. Тоді степове узбережжя було частиною великого торговельного світу: через нього проходили шляхи між Кримом, Дністром і Дунаєм.
Після розпаду Золотої Орди ці землі переходили від татар до литовців, а пізніше – до Османської імперії. Османи укріпили тут свої позиції й назвали місто Хаджибеєм. Його найвизначнішою частиною була Хаджибейська фортеця.
Читайте також: Фортеця, порт, зерно: якою була Одеса 609 років тому (відео, фото, іллюстрації)
Фортеця, яку знищив Потьомкін
Наприкінці XVIII століття, під час чергової російсько-турецької війни, війська під командуванням Хосе де Рібаса разом із запорізькими отаманами Андрієм Головатим і Захарієм Чепігою взяли Хаджибей штурмом.
Де Рібас заборонив солдатам грабувати чи палити місто, однак за кілька місяців за наказом князя Потьомкіна саму фортецю все ж зрівняли з землею. Аби приховати сліди минулого життя, через 30 років на цьому місці з’явився Приморський бульвар.
Сама Катерина II вирішила дати новій території звучне «грецьке» ім’я – Одеса, нібито на честь давнього поселення Одесос. Згодом археологи з’ясували, що сліди того Одесоса були знайдені у Варні. Але назва чудово вписувалась у грандіозний «грецький проєкт» Катерини – план знищити Османську імперію, поділити її землі з Австрією та «відродити Візантію».
Тоді ж почалася справжня мода на грецькі назви: Кінбурн перетворили на Нікополь, Аджи-Кале – на Очаків, а Хаджибей – на Одесу. Так імперія створювала ілюзію, ніби ці території не завойовані, а «споконвічно російські». Саме тоді й народився міф про те, що Катерина Велика «заснувала» Одесу, хоча насправді це було старе поселення з довгою історією.
Руйнування імперського міфу навколо Одеси
Уже в Російській імперії Одесу розвивали як «вітрину імперії» – морську браму на південь, місто для торгівлі, експорту зерна й демонстрації «величі Росії».
Тоді у місті майже не згадували про татарський Хаджибей, литовські документи чи козацькі поселення – лише про «дар цариці» та «героїв-засновників». Цей наратив протримався понад два століття. І навіть сьогодні день народження Одеси відзначають 2 вересня – саме тому.
Щоб закріпити міф про «заснування Одеси», генерал-губернатор Михайло Воронцов доручив історику Аполлону Скальковському написати офіційну історію міста. Це сталося через 30 років після захоплення Хаджибею. У своїй книзі Скальковський вказав дату – 22 серпня (2 вересня за новим стилем) – нібито день, коли Катерина II «освятила» Одесу.
Найцікавіше, що жодного указу про заснування Одеси не існує. Є лише рескрипт Катерини II до де Рібаса з дорученням відремонтувати дві гавані – торгову та військову. Жодного слова про назву «Одеса».
До того ж російські історики довгий час підтримували міф, що Хаджибей нібито знаходився десь на околицях. Хоча в їхніх архівах зберігалися детальні плани й схеми розташування самої фортеці.
До цих документів дістався одеський історик і археолог Андрій Красножон. І саме цього року його розкопки біля Дюка та фунікулера на Приморському бульварі підтвердили наявність стін фортеці. Це відкриття остаточно руйнує російські наративи.
Детальну історію шукайте тут.
Читайте також:
- Що приховує земля під Одесою: вся правда про фортецю Хаджибей
- Правда про Причорномор’я: хто насправді жив на півдні України
