Вуличний гумор – дуже одеське явище. Здавна повелося: щось таке зобразити чи написати, щоб якщо не розреготатися, то хоч посміхнутися. Все за законами сучасної реклами, але із одеським відтінком. Ми ж зібрали для вас добірку особливого одеського гумору (рекламного і не лише) – військово-вуличного.
Новий рік у червнево-одеських тонах
Спочатку в місті з’явилися наші одеські плакати з перчиком, потім ми переконалися: навіть протитанкові їжаки можуть бути предметом накреслення на них, наприклад, вказівки, що вони – кошерні…
Ну а потім стали ми потихеньку збирати то нехай трохи, але піднімаючий настрій, той самий, коли йдеш одеською вулицею і шукаєш очима позитивник, нехай навіть у військових відтінках.
Скажете, не до гумору? І будете докорінно неправі.
Ну ось, наприклад, спробуй не посміхнутися, коли дерево на місці одного з ялинкових базарів все ще «прикрашене» адресою послуги з доставки ялинок (і це влітку!).
Запитаєте – ну і що, ну забули зняти оголошення. Так, звичайно. Але коли я зайшла за кут, то побачила (і це сьомого червня!), чим оздоблено вміст одного з альтфатерів. Здогадалися? Правильно: хтось із одеситів схаменувся і викинув, нарешті, свою новорічну красуню.
Помітивши мою надзвичайну увагу до викинутої ялинки, перехожий придивився і теж відреагував:
– Дуже вчасно…
Інший перехожий відгукнувся:
– А що зараз вчасно? Цікаво, ялинка у квартирі у них до червня стояла чи де?
«А ти борщ їв?»
«Чи де?»… До речі, де ще можна зустріти нові одеські вуличні картинки?
Ви в подорожники (рекламні міні-щити) вчитувалися? Воїнам та Теробороні – безкоштовна кава та піца. Відоме «а я вам зараз покажу» теж уже встигли обіграти, тільки бордик вказує на місце із найсмачнішим шашликом.
З’явилися також нові назви кафешок типу «Час» (мається на увазі саме час перекусити), із закликом «тут смачно і не сумно».
Або ось ще саме наше: просто коротке питання на черговому прикафешному подорожнику: «А ти борщ їв?» (у вас ще не потекли слинки?).
Тим часом на одеському Привозі
Керує у напрямку військово-вуличної реклами з присмаком гумору, звичайно ж, Привіз. Тут вам і форма НАТО у продажу, і оселедець під назвою «Пісня» (до речі, зверніть увагу: одна штука залишилася). Напис на сокирі попереджає: «Ми з України».
А як заграла звичайна шинківниця, яка каже відоме: «Вова, не роби мамі нерви!».
Зверніть увагу на малюнок під цим написом – і погодьтеся, що засіб для шаткування капусти якось відразу набув абсолютно нових рис (у всіх сенсах).
…І атланти у фартушках
До речі, про маму. Є у центрі міста невелика кав’ярня. Іменувалася вона до війни чарівно: «Кава у Васі». Прийшла війна – стала називатися «Кава у мами Васі». Тепер і вся реклама тут від імені одеської Василя мами, якій теж краще не треба робити нерви.
У неї і бочка біля входу із «загадковим» вмістом називається «шанель».
На стіні одного з будинків з’явився чудовий котик, який тримає хвіст пістолетом і нам цього ж щиро бажає. Майже філософське «Таких, як я – тисячі», наводить на роздуми в зрізі «не одному тобі зараз не дуже».
Придивіться, як абсолютно по-новому виглядають старі одеські колесовідбійники.
Ну а відомі атланти на Грецькій площі, які ще зовсім недавно (теж до війни) рекламували пральні машини, тепер одягнулися у мега-фартушки. Рекламна дрібниця, а все ж мимоволі посміхнешся.
А на звичайних дверях найзвичайнішої одеської парадної висить звернення «не бахкати дверима», тому що «нервова система тепер дуже нестабільна». Начебто і про сумне, але теж – з гумором.
Читайте також: Гуморина на військовому становищі: наша незнищенна зброя
Фото Марії Котової; два фото – із соцмереж