Профессор Иосиф Фишер

Син «ворогів народу»

1000 грн від держави на передплату друкованих медіа

Наступна у нас вулиця – 4‑та Суворовська. Раніше вона так і називалась, а тепер носить ім’я Іосифа Фішера. Коротко про цю людину: він відомий у світі як теоретичний фізик. Народився у 1919 році в Мінську. Після школи у 1936 році вступив до Білоруського державного університету (БДУ) на фізико-математичний факультет і закінчив його з відзнакою.

Навіть важко уявити, як це вдалося виключеному з комсомолу сину «ворогів народу» (батька розстріляли у 1937-му, мати отримала довгий термін). У 1941 році Іосиф Залманович не був призваний до армії через поганий зір. Але влітку 1942 року він, як доброволець, пішов на фронт і служив радистом розвідного взводу гаубичного полку.

В осінню пору 1945 року, дійшовши до Польщі, він повернувся з орденами Червоної зірки та Вітчизняної війни першої та другої ступенів, а також з медалями. Тоді його прийняли на роботу до кафедри теоретичної фізики БДУ, а далі протягом двох років він був аспірантом в Академії наук Білорусі.

Професор Фішер та Одеса

Після захисту дисертації у 1948 році Іосиф Фішер повернувся до кафедри теоретичної фізики БДУ і працював там доцентом протягом 13 років. У 1959 році він захистив докторську дисертацію, а в 1961 році у видавництві «Наука» вийшла його книга «Статистична теорія рідин». Це була одна з перших монографій у світі з даної тематики. Двічі у 1964 році вийшов англійський переклад книги: у США та в Індії. У 1961–1963 роках Фішер працював професором кафедри ядерної фізики БДУ.

По темі: В Одесі вулицю Державіна перейменували на честь Абби Глаубермана: чим відомий цей видатний одесит

А потім на цілих 14 років Іосиф Залманович Фішер став одеситом: з 1963-го по 1977-й рік він працював завідувачем кафедри теоретичної фізики в Одеському університеті ім. Мечникова, де створив одеську наукову школу теоретичної фізики рідин. На жаль, у листопаді 1977 року професор переніс інсульт і був змушений відійти від науки. Його справу продовжили підготовлені ним понад 20 кандидатів наук і 10 докторів наук. Іосиф Фішер помер у 1995 році, і його поховали в Одесі.

Ще один Іосиф Фішер

До речі, перейменовувачам одеських вулиць у цьому випадку слід було більш ретельно підійти до назви цієї вулиці. Назвати, наприклад, її не «Іосифа Фішера», а «Професора Фішера».

Тому що, за Вікіпедією, Одеса, як мати, мала повне право називати вулицю на честь ще одного знаменитого Іосифа Фішера. Тільки він був Ароновичем. Це ізраїльський історик і дипломат, український активіст сіоністського руху, член Української Центральної Ради (УЦР), пізніше посол Ізраїлю в Бельгії та кавалер Ордену Почесного Легіону.

Народився він в Одесі у 1893 році, навчався у чоловічій гімназії «Іліада», а потім — на історичному факультеті Одеського (тоді Новоросійського) університету. За участь у сіоністському русі у 1913 році його заарештували, а через два роки, після наступного арешту, послали в Сибір.

У лютому 1917 року він організував мітинг євреїв у Томську, у тому ж році став членом УЦР від сіоністів. У 1918–1919 роках викладав в Одеському комерційному училищі та працював в Одеській міській думі. У 1921 році знову був заарештований, цього разу більшовиками.

У 1924 році він домігся дозволу на виїзд за кордон. Жив у Німеччині, Литві, Франції, а з 1950 року — в Ізраїлі, де служив йому вірою та душею. Саме там і помер одесит Фішер Іосиф Аронович у 1964 році. Так, одесит: колишніх одеситів не буває.

Читайте також:

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса

 

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі