Ключові моменти:
- Вулиця, названа на честь радянського маршала Родіона Малиновського, зникла з карти Одеси — її перейменували в межах деколонізації
- Нове ім’я — Олексій Вадатурський, засновник «НІБУЛОНу», який відродив річкову логістику і працював навіть під час війни
- Його ідеї — від «кавунової баржі» до розвитку судоходства на річках — змінили підхід до перевезень в Україні
- Після загибелі бізнесмена його справа продовжує працювати: компанія розміновує землі і забезпечує експорт зерна
Як Малиновський повʼязаний з Одесою
Родіон Малиновський народився в Одесі, пройшов шлях від солдата до маршала Радянського Союзу.
Під час Другої світової війни був радянським воєначальником – командував Південно-Західним фронтом, який у жовтні 1943 року перейменували на 3-й Український. 3-й та 2-й Українські фронти розширили плацдарм в районі Дніпровського закруту і у взаємодії з військами 4-го Українського фронту успішно завершили Нікопольсько-Криворізьку операцію.
Потім – Одеську операцію, форсували Південний Буг, зайняли Миколаїв і Одесу, визволивши їх від німецько-фашистських загарбників. Після війни Родіон Малиновський обіймав посаду міністра оборони СРСР.
Будував бізнес всупереч обставинам
Олексій Вадатурський народився 8 вересня 1947 року в селі Бендзари Балтського району Одеської області у родині колгоспника. У 1971 році закінчив Одеський технологічний інститут імені Ломоносова (зараз ОНТУ) за спеціальністю автоматизація та комплексна механізація хіміко-технологічних процесів.
Працював головним інженером Трикратського комбінату хлібопродуктів у Миколаївській області, начальником виробничого відділу та заступником начальника Миколаївського обласного управління хлібопродуктів.
1991 рік став доленосним. Олексій Вадатурський очолив новостворене сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», яке стане справою всього його життя. В 2007 році отримав звання Герой України.
З 2008 року «НІБУЛОН» долучився до Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) і є єдиною українською компанією, яка працює у цьому напрямку. «НІБУЛОН» зробив безпосередній внесок в експорт зерна та пшениці, щоб допомогти боротися з голодом у Бангладеш, Ефіопії, Кенії, Мавританії, Пакистані та Ємені.
Кавуновий рейс: примха чи далекоглядність?
У 2017 році країна спостерігала, як п’ять днів із Херсона, вгору по Дніпру, до Києва, прямувала баржа з кавунами. Хтось іронізував, хтось вважав це незрозумілим дивацтвом, але кавуни все-таки прибули до місця призначення, щоб кияни ними поласували. Так Олексій Вадатурський мав намір довести економічну доцільність використання річок у транспортуванні товарів. І взагалі, йшлося про необхідність відновлення не тільки річкового транспорту, а й суднобудівної та інших суміжних галузей.
Олексій Вадатурський вважав, що потенціал річок в країні використовується недостатньо. Наприклад, за часів СРСР Дніпром перевозили майже 60 мільйонів тонн вантажів. У 2017 році – всього 5 мільйонів тонн. На його думку, використання Дніпра як транспортної артерії зняло б навантаження з автомобільних шляхів. Адже перевезення одного мільйона тонн вантажів річковим шляхом економить державі до 800 мільйонів гривень. Це більш екологічний вид транспорту. Такі перевезення дадуть поштовх розвитку інфраструктури на Дніпрі – будівництву портів та причалів, терміналів, пришвидшеному розвитку суднобудівної галузі.
Олексій Вадатурський неодноразово казав, що його компанії вдалося виконати завдання державного рівня. Мова йшла про днопоглиблювальні роботи на річці Південний Буг. Це дозволило відновити судноплавство на 134 кілометрах річки між Вознесенськом та Миколаєвом і почати будувати флот для перевезень вантажів Південним Бугом.
І Вадатурський відродив судноплавство на Дніпрі та Південному Бузі, зробивши річкову логістику конкурентною альтернативою автотранспорту. Навіть в умовах війни флот компанії забезпечує перевезення вантажів Дніпром, Південним Бугом, а з 2022 року й Дунаєм.
Вадатурський також мріяв разом з європейськими країнами реалізувати річковий проєкт Е-40 (Вісла – Західний Буг – Прип’ять – Дніпро), щоб відновити історичний річковий маршрут «з варягів у греки», тобто з Балтійського моря у Чорне.
Увага, «Одеське життя» підготувало для своїх читачів Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (оновлено). Сподіваємося, він буде вам корисним.
Запас міцності, якого вистачає і сьогодні
П’ять років, що передували 24 лютого 2022 року, були найуспішнішими в історії компанії. На момент початку війни «НІБУЛОН» мав в обробітку 75,6 тисячі гектарів. У 2021 році компанія експортувала 5,6 мільйона тонн сільськогосподарської продукції до 34 країн світу.
У 2022 році з нуля було збудовано новий річковий термінал – філію підприємства «Бессарабська» в Ізмаїлі. Менш ніж за пів року він почав працювати та став символом аграрної стійкості України під час війни.
«Я не можу кинути людей»
Так казав Олексій Вадатурський, коли після початку війни йому пропонували виїхати з Миколаєва. Людській стійкості, чесності та порядності Людини з великої літери присвячена стрічка «Зерновий капітан України». Фільм створено на кіностудії PARASVATI, режисер-постановник – Олександр Гужеля. Його передпремʼєрний показ відбувся і в ОНТУ – виші, який колись закінчував Олексій Вадатурський.
Найбільший за обсягом блок фільму присвячено періоду правління Віктора Януковича. Тоді Олексію Вадатурському пропонували «монополію на ринку в обмін на половину компанії». У відповідь Вадатурський створив власний флот і відродив річкові перевезення. Спершу – через баржі на заводі «Океан», а після його викупу російськими власниками – через власний суднобудівний завод.
З компанії, залежної від державної інфраструктури, «НІБУЛОН» перетворився на символ незалежного шляху бізнесу. Шляху, який дарує надію і впевненість молоді у тому, що треба залишатись в Україні, відновлювати її та розбудовувати.
Життя триває
Попри втрату до 68% активів внаслідок війни, компанія зберегла країні альтернативний експортний маршрут через Дунай.
Справу батька продовжує син, Андрій Вадатурський. «НІБУЛОН» став першим агрохолдингом в Україні, який отримав статус оператора з розмінування. Компанія вже повернула в обробіток близько 6 000 гектарів орних земель і розпочала розмінування акваторій, важливих для відновлення судноплавства та експорту.
У 2025 році «НІБУЛОН» відкрив новий маршрут із залученням молдовських портів.
Першою операцією став рейс за маршрутом Ізмаїл (Україна) – Галац (Румунія) з перевезенням металургійного шлаку. Після вивантаження судно здійснило перехід до порту Джурджулешти (Молдова), де було завантажене ріпаком з подальшим транспортуванням до Констанци (Румунія).
Також відпрацьовано двосторонню логістичну схему перевезення зерна з Ізмаїла в порти Болгарії з подальшим зворотним завантаженням мінеральних добрив у портах Сербії та транспортуванням до порту Джурджулешти (Молдова). Такий формат дозволяє мінімізувати порожні рейси та підвищувати ефективність використання українського флоту.
Читайте також:
