У людей часто виникає запитання: хто такий Ковалевський і чим відома його дача. Ще б пак: цілий мікрорайон Одеси названо саме так. Є й однойменна вулиця – Дача Ковалевського. До того ж. ця історія пов’язана і з нашим одеським водогоном. А “водна проблема” була однією з найгостріших в Одесі.
Про одеську дачу Ковалевського, самого Ковалевського і його водонапірну вежу розповів на своїй сторінці у Facebook одеський історик і краєзнавець Сергій Матвєєв.
«Історія дійсно цікава. Купець із Таганрога Тимофій Ковалевський 1849 року взявся за будівництво водопроводу в Одесі. Він облаштував підземну галерею для забору води з джерела на Фонтані, поставив насоси, що приводилися в дію паровими машинами, звів цегляну водонапірну вежу заввишки 45 м і проклав трубу завдовжки 12 км до перетину Старопортофранківської та Великої Арнаутської. Вода надходила в металевий бак, водовози з неї наповнювали свої бочки і розвозили далі вулицями. Але з часом кількість води від джерела поступово зменшувалася, а якість води погіршилася», — розповідає Сергій Матвєєв.
Ну а далі краєзнавець наводить відому легенду (хоча, хто знає?) про долю самого Ковалевського:.
«За легендою, яка насправді далека від реальності, обтяжений боргами і переслідуваний кредиторами, Ковалевський у 1860-х роках кинувся зі своєї вежі на вулиці, яку зараз і називають ім’ям Дачі Ковалевського».
А що ж вежа?
«А цегляну вежу розібрали тільки в 30-х роках минулого століття, і мене свого часу довго мучило питання, який же фундамент мав бути під таку кам’яну вежу заввишки в сучасну 16-поверхівку. Територіально вежа і будинок Ковалевського знаходилися на місці, сучасна адреса якого — Дача Ковалевського 111, колишній Будинок творчості письменників. Але що стало з фундаментом вежі, так для мене і залишилося загадкою, хоча зустрічав спогади, що біля тильних воріт Будинку творчості була заросла бур’яном ділянка із залишками зруйнованої цегляної будови, заввишки в кілька метрів, і найімовірніше, що це саме те, що залишилося від сумнозвісної водонапірної вежі таганрозького купця — почесного громадянина нашого міста», — розповідає Сергій Матвєєв.
Ця історія давно не залишає людей байдужими. Багато хто вважає, що навряд чи Ковалевський кидався з власної вежі.
До речі, один із «батьків» цієї легенди (або були) — письменник Костянтин Паустовський. Із «Часу великих очікувань» — однієї з найбільш одеських книжок прозаїка — стає відомо, звідки письменник почерпнув інформацію:
«…Ця станція називалася «Дача Ковалевського». За своєю звичкою ніколи не їздити наосліп я дістав книжку «Старая Одесса» і прочитав у ній усе, що стосувалося дачі Ковалевського… У «Старій Одесі» я вичитав, що якийсь одеський самотній багатій Ковалевський купив шматок сухого прибережного степу, побудував над морем будинок і поруч із ним — високу круглу вежу, схожу на маяк… Він кілька разів пив на верхньому майданчику цієї башти чай, а потім нарешті кинувся з башти й розбився на смерть. Будинок швидко перетворився на руїни. Ніхто не хотів купувати громіздку й похмуру споруду, а вежа збереглася і згадувалася в усіх лоціях-керівництвах для плавання Чорним морем…».
Читайте також: Одеські історії: чим і як зігрівали будинки 100 років тому? (відео)
Фото: Сергій Матвєєв/Фейсбук
