За всі роки існування наша газета неодноразово долучалась та організовувала знакові акції та події - навіть рятувала Чорне море та реставрувала пам’ятники. Побробиці - у нашому матеріалі, який вийшов у 1000-му друкованому номері видання.
Ключові моменти:
«Одеське життя» протягом років не лише інформувало, а й ініціювало реальні зміни в Одесі разом із громадою.
Редакція долучалася до збереження історичної спадщини міста, зокрема відновлення могил і встановлення пам’ятних табличок видатним одеситам.
Видання підтримувало культурні та міські ініціативи, які з часом стали важливими символами Одеси.
Газета брала участь в екологічних кампаніях, привертаючи увагу до проблем Чорного моря та залучаючи одеситів до їх вирішення.
«Одеське життя» стало майданчиком для громадських дискусій про пам’ятники, культурну спадщину та вплив історії на сучасне місто.
Василь Навроцький на межі 19 та 20 сторіч був видавцем газети «Одеський листок». Він зумів зробити з видання успішний комерційний проєкт завдяки залученню великої кількості реклами.
Про успішність його діяльності свідчить факт, що Навроцький став першим власником та водієм автомобіля в Одесі – небаченої до того техніки у місті.
Дворянин Василь Навроцький, випускник Полтавської гімназії, приїхав до Одеси після того, як його родина збанкрутувала. Трохи попрацював експедитором у типографії, придивляючись до особливостей друкарської справи. А потім, у 1873 році, всього за 5 карбованців придбав видання “Одеський листок об’яв”. І пішов по комерційних конторах збирати об’яви про їх діяльність.
Василь Навроцький мав хист до розуміння того, що зацікавить читача. Бо у 1880 році газета мала вже тираж у 3 тисячі примірників і була найпопулярнішою.
Навроцький був ще й меценатом, допомагав жіночій гімназії, відкрив притулок та безкоштовну їдальню для журналістів та письменників похилого віку. У 1911 році, коли він помер від проблем з серцем, його ховало усе місто.
Але з часом інформація про те, де саме похований Василь Навроцький, зникла. Журналіст Вячеслав Воронков витратив багато часу, щоб знайти могилу видавця на 2-му Християнському кладовищі.
Могилу він знайшов у вкрай занедбаному стані. Відчуваючи, що це несправедливо стосовно людини, яка випередила свій час, звернувся до колективу газети “Одеське життя” по допомогу.
Разом колеги-журналісти звернулись до керівництва 2-го Християнського кладовища. Завдяки цьому вдалося реставрувати могилу та встановити меморіальну дошку з інформацією про життя унікального одесита.
В травні 2018 року відреставровану могилу Василя Навроцького відкрили, долучивши її до місць, про які розповідають екскурсоводи туристичним групам, яких на 2-му Християнському кладовищі буває багато.
До теми: «Одеське життя» випустило 1000-й номер: про видання, яке пережило кризи й стало медіахолдингом
21 жовтня 2011 року поряд із Тещиним мостом відбулось відкриття арт-обʼєкту «Закохане серце». Цю акцію від компанії Київстар підтримала Одеська міська рада, а інформаційним партнером виступила газета «Одеське життя».
Тещин міст є найвищим пішохідним мостом Одеси, він зʼєднує два палаци – Воронцовський та Шахський. Цей міст вважається точною копією мосту герцогині Шарлотти в Люксембурзі, але міст герцогині рази в три довший.
Є два пояснення, чому цей пішохідний міст Одеси в народі називають «Тещин». Перше полягає у схожості мосту (найдовший в Одесі) з народною приказкою «довгий, як язик тещі». Інше нагадує про те, що цим мостом скорочував дорогу до тещі на млинці колишній керівник області Михайло Синиця.
Цей обʼєкт згодом став популярним місцем серед молоді. У день весілля вони приходили на міст, щоб залишити на ньому символ своєї нової родини – закритий на ключ замочок (правда, деякі віддавали перевагу важким амбарним замкам, мабуть, виходячи з того, що так воно буде надійніше).
Ніхто навіть не міг уявити, що така традиція стане небезпечною для мосту, якому все складніше буде витримувати вагу залізних замків. Мосту доводилось витримувати додаткову вагу декількох тонн заліза. Тому й довелося знаходити безпечніший варіант збереження цікавої традиції і збереження мосту одночасно.
Саме так і народилась ідея встановлення поряд із мостом арт-обʼєкту «Закохане серце». Щоб на ньому, а не на мосту молодята залишали замки з надією на довгу подружню долю.
Втілив задум у життя скульптор Михайло Рева. Він навіть побажав, щоб такі серця зʼявились у кожному районі міста. Однак дотепер «Закохане серце» у Тещиного мосту залишається єдиним і неповторним. І до нього сьогодні, як і чотирнадцять років тому, в день весілля поспішають молодята.
До теми: Читачі “Одеського життя” можуть бути спокійні: експерти перевірили наші новини
У 2012 році всі заговорили про загрозу для Чорного моря з боку далекосхідного молюска рапани. Скоріше за все, до нас він потрапив з Тихого океану на днищах суден. Швидко адаптувався та почав повністю витісняти мідій. І кількість 30 особин на квадратний метр за умови, що виловити одна людина мала право всього 10 особин рапани в день, стала загрозливою. Без введення рішучих заходів для зменшення кількості рапан у Чорному морі відновити втрачений баланс було неможливо.
«Одеське життя» долучилось до кампанії зі збереження моря. Були відправлені звернення до Державного комітету з рибного господарства України та до Міністерства екології та природних ресурсів України. І одесити не були б одеситами, якби не запропонували свої незвичні шляхи зменшення кількості рапан.
Перший шлях – це створення прикрас із панцирів рапани. Другий – використовувати їх для того, щоб прикрасити фасад будинку.
І, звісно, потурбувались одесити і про рецепти смачних страв із молюска. Ось декілька рецептів, які запропонували читачам газети ще у 2012 році. Можливо, вони стануть вам у пригоді до новорічного столу.
Інгредієнти: рапана – 300 г, кукурудза – 200 г, свіжий огірок – 2 шт., яйця – 2 шт., майонез – 150 г.
Приготування: відварене мʼясо рапани нарізати соломкою, додати нарізані варені яйця, консервовану кукурудзу, нарізаний свіжий огірок. Заправити салат майонезом, сіль та перець додати за смаком.
Інгредієнти: мʼясо рапани – 300 г, цибуля ріпчаста – 2 шт., морква – 1 шт., часник, томатна паста, оливкова олія.
Приготування: відварити мʼясо рапани протягом хвилини, нарізати його кубиком. Нарізати цибулю, обсмажити її до світло-золотавого кольору, додати мілко натерту моркву. Все протушкувати протягом 5-8 хвилин. Потім додати рапану, сіль, перець та томатну пасту. Протушкувати ще 4-7 хвилин. За хвилину до того, як збираєтесь вимкнути вогонь, додайте часник і закрийте страву кришкою.
Український живописець Киріак Костанді народився в селі Дофінівка Херсонської губернії, жив і працював в Одесі. Навчався в Одеській художній школі (1870-1874 роки). Писав пейзажі, жанрові картини. Творчі принципи близькі до філософії передвижників. Відіграв виняткову роль у художній культурі України початку XX століття.
В Одесі працює художня школа, яка має імʼя видатного живописця. Тут продовжують традиції митця, який завжди дотримуватися індивідуального підходу в роботі з учнями і полюбляв багато з ними спілкуватись.
Бюст українського художника, одесита грецького походження Киріака Костанді встановили у дворі будинку №46 по вулиці Пастера у 2010 році. Саме тут мешкав митець з 1910 по 1921 роки. Про це сповіщає меморіальна дошка, встановлена на фасаді будинку. А от іменної таблички на самому монументі не було.
Родичі Костанді звертались до різних інстанцій з проханням виправити цю несправедливість, але почутими не були. Лише в редакції «Одеського життя» поставились до прохання родини з розумінням і власним коштом встановили табличку з імʼям, прізвищем та роками життя відомого художника.
Вказали також скульптора та архітектора, що працювали над бюстом, – Зою Ломикіну та Володимира Бреславця. Табличка стала подарунком Одесі напередодні Дня міста у 2013 році. На святковій церемонії її відкриття були присутні дружина онука Костанді Павлина Піотровська та його праправнуки Андрій та Олександр.
У вересні 2011 року газета «Одеське життя» підтримала ініціативу Всесвітнього клубу одеситів щодо збору коштів на встановлення памʼятника письменнику Ісааку Бабелю. Гроші на монумент збирали, як кажуть, «всім світом». 400 тисяч доларів назбирали не лише одесити, а й поціновувачі творчості письменника з різних країн світу.
Бабель створив відомі «Одеські розповіді». Світ контрастів: гумор і небезпека, легенди кримінальної Молдаванки й особливий одеський дух, який живе навіть тоді, коли все навколо стрімко змінюється. Твори Бабеля досить довго були заборонені, але його читали, поважали, любили. І поява памʼятника є підтвердженням того, що саме такий монумент найкраще відтворює стиль творів Бабеля.
На відкритті памʼятника у 2011 році було багато гостей з різних країн світу. Кореспонденти «Одеського життя» навіть провели опитування, коли люди познайомились із творами Бабеля та за що вони люблять його творчість.
Сьогодні образ Бабеля в Одесі переглядається з точки зору російського і радянського впливу. Існування пам’ятника на розі вулиць Рішельєвської та Жуковського (нині Караванського) тепер під питанням. В обласній топонімічній комісії наполягають: кошти надходили з Росії. На відкритті пам’ятника виступав Михайло Швидкой – радник президента РФ, який назвав Бабеля спадкоємцем «великої російської літературної традиції». Серед гостей були російські дипломати, діячі культури, чиновники Партії регіонів. Відкриття пам’ятника, як і багатьох подібних об’єктів, стало не лише культурною подією, а й інструментом впливу. Тож у межах декомунізації він також може бути знесеним.
А що думають одесити про знесення пам’ятника Бабелю в Одесі, ви можете дізнатися з нашого опитування.
Читайте також:
У місті Біляївка Одеської області помер відомий український художник Валерій Сиров. 22 грудня йому мало… Read More
Ніч на 21 грудня стала однією з найнапруженіших за останній час: масова атака дронів, рекордна… Read More
Після нещодавнього блекауту голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про введення надзвичайної ситуації державного рівня… Read More
Гарна новина для водіїв і жителів півдня Одеської області — обмеження руху на трасі Одеса… Read More
В Одесі з'явилася нова петиція з пропозицією побудувати естакадне метро. Автор ідеї вважає, що такий… Read More
Залізничне сполучення між Одесою та Кишиневом відновили вперше з 2022 року. Незважаючи на тривалий час… Read More
