Реабілітація військових на Одещині: де система дає збій і як це змінити

Система є — результат недостатній

Сьогодні на амбулаторну реабілітацію одного військового держава виділяє 15 днів і близько 7 тисяч гривень. За оцінками профільних фахівців, цього недостатньо для повноцінного фізичного та психічного відновлення.

Також додаються системні проблеми: відсутність єдиного маршруту пацієнта, гостра нестача реабілітологів, перевантаженість установ і бюрократія. У підсумку навіть наявні можливості не дають очікуваного результату.

Саме ці питання стали центральними під час громадсько-експертного діалогу в Одесі, заснованого БО «Асоль» за підтримки Одеської обласної ради.

Де ламається система

Учасники діалогу наголосили: проблема не лише у фінансуванні чи законодавстві. Базові механізми вже частково створені, однак вони не працюють належним чином на рівні реалізації.

Серед ключових «точок збою»:

• нестача кваліфікованих кадрів і відтік молодих спеціалістів;
• відсутність єдиних стандартів і критеріїв якості реабілітаційних послуг;
• неузгодженість між різними установами;
• обмежений доступ ветеранів до інфраструктури — від спортивних об’єктів до спеціалізованих центрів;
• відсутність системної підготовки родин до процесу реабілітації.

Окремо піднімалося питання протезування: ринок фактично не має чітких критеріїв контролю якості, що створює ризики для пацієнтів.

Реабілітація — це більше, ніж медицина

Під час обговорення неодноразово підкреслювалося: реабілітація не обмежується лікуванням травм. Йдеться про повернення людини до життя — з урахуванням психологічного стану, соціальної адаптації та можливості знову працювати.

За словами голови Одеської обласної ради Григорія Діденка, це питання інклюзії, психологічної підтримки та інтеграції ветеранів у суспільство.

Голова наглядової ради БО «Асоль» Світлана Фабрикант наголосила, що мова йде не лише про фізичні травми, а й про глибокі внутрішні зміни, з якими повертаються військові. Саме тому система підтримки має бути комплексною і довготривалою.

Фонд «Асоль» уже працює з цими викликами на практиці: з серпня 2025 року організація долучена до реалізації державної ветеранської політики на рівні Офісу Президента, зокрема через запуск гарячої лінії «Шлях додому» для родин зниклих безвісти.

Що пропонують: конкретні рішення

Ключовим результатом діалогу стало формування резолюції з конкретними пропозиціями.

Серед них:

• створення єдиного маршруту реабілітації військового;
• розробка стандартів якості послуг;
• посилення підготовки та утримання фахівців у системі;
• розвиток мережі реабілітаційних центрів;
• врегулювання ринку протезування;
• системна робота з родинами військових як частиною процесу відновлення.

Документ уже передається до органів державної влади, профільних міністерств і законодавців.

Учасники діалогу підкреслюють: цього разу йдеться не про формальну дискусію, а про чітко сформульовану позицію експертного середовища. Ігнорувати її не вдасться — як і замовчати проблеми, які вже вийшли на поверхню.

Реабілітація військових сьогодні — це тест на зрілість держави. І головне питання вже не в тому, чи існують проблеми. А в тому, чи готові ми системно їх вирішувати.