Зараз на Одеській кіностудії в роботі п’ять фільмів. Серед них фільм про легендарного кінорежисера світового рівня Олександра Довженка. В планах — відродити виробництво дитячого кіно, зняти продовження легендарних «Пригод Електроніка». Підприємство плідно співпрацює з американськими стрімінговими платформами Netflix та YouTube. Це і ще багато цікавого розповів «Одеському Життю» Андрій Осіпов, Голова правління Одеської кіностудії.
Кінофестиваль — це не лише перегляд хороших (а іноді не дуже) фільмів, це й виступи провідних фахівців кіноіндустрії. Один зі спікерів — Андрій Осіпов, Голова правління Одеської кіностудії. Тож ми не могли не поцікавитися, чим вона зараз живе. Як виявилося, життя досить насичене! 23 фільми за 7 років, співпраця з Netflix, байопік про Олександра Довженка і яким може бути ремейк «Пригод Електроніка» — читайте, про що ще ми дізналися!
Два десятки фільмів, YouTube-годівник та співпраця з Netflix — кіностудія живіша, ніж здається одеситам
«Коли я кажу, що Одеська кіностудія є одним з лідерів кіновиробництва в Україні, інколи я бачу скептичні погляди», — Андрій Осіпов.
За період 2017-2024 років, у Одеської кіностудії було 13 фільмів власного виробництва та 10 фільмів знятих у копродукції. Сьогодні у роботі пʼять фільмів, в тому числі байопік «Режисер» про Олександра Довженка. Але про це трошки пізніше.
Наразі у кіностудії йде досить плідна співпраця зі стрімінговою платформою Netflix. Компанія профінансувала розвиток соціальної стрічки «Сурогатна» про проблеми сурогатного материнства. Також нещодавно на платформі вийшов фільм 21 року «Чому я живий» про Маріуполь Другої світової війни, де десять днів був у топі переглядів.
Також пан Андрій наголосив на винятковості YouTube-каналу Одеської кіностудії, на якому 1,8 мільйона підписників та понад 50 мільйонів відвідувань щомісяця. За його словами, прибутки від каналу «годують» не тільки саму кіностудію, але й державу. На питання, чи є в планах зробити українську переозвучку чи українські субтитри для цієї кінобібліотеки, пан Андрій пояснив, що на деяких продуктах субтитри вже зроблені. Але загалом це питання грошей. І якщо вибирати, куди їх спрямувати — виробити нове кіно чи працювати зі старим, — то перше більш пріоритетно. Втім він погодився, що доопрацювати ключові фільми варто.
Перший художній фільм про Олександра Довженка та українська Одеса
«Ми зараз займаємося фільмом про Олександра Довженка. Йому цього року виповнюється 130 років з дня народження. І так вже сталося, що це найвідоміший український кінематографіст, його фільм належить до 12 найкращих фільмів усіх часів і народів, але чомусь в Україні про нього не було жодного художнього фільму», — Андрій Осіпов.
Працюючи над сценарієм, команда проєкту вирішила, що треба зробити дві речі. Перше, реабілітувати Олександра Довженка в очах українців, показати новий зміст, чому він діяв саме так в тих історичних умовах. І одразу ж тут хочеться зробити уточнення, чому режисера взагалі треба реабілітовувати? «Одеське життя» нагадує, що в його кінокартинах прославлялася революція, червона армія, колективізація, соціалізм і інші теми, які в сучасному контексті вважаються неприйнятними. Хоча Олександр Петрович намагався показати недоліки системи, зосередитися на красоті української ідентичності, але радянська цензура на той час того не дозволяла. Показати деякі фільми такими, якими їх задумував Довженко, змогли лише через десятки років.
Друге, що хоче показати команда кіностудії, це представити Одесу 1926 року як цілком українське місто.
«Одеса оговтується від першої та громадянської війни. В Одесі НЕП, джаз, бокс. В Одесі молоді люди. Це фільм присвята Одесі», — Андрій Осіпов.
На наше питання, яким чином це збираються показувати, пан Андрій зазначив, що для цього не треба нічого вигадувати. «Це українська культура. Це письменники Юрій Яновський та Юрій Тютюнник. Режисери Лесь Курбас та Іван Кавалерідзе. Це актор Амвросій Бучма. Ісаак Бабель, Ільф та Петров тощо. Це сам Довженко. На чолі Одеської кіностудії знаходиться Павло Нечеса. Чуєте, яке козацьке прізвище? Все, що я назвав, — це прізвища українців, які проживали в Одесі».
Одразу ж повстало питання, а на що команда спирається при роботі над сценарієм. Тим паче за словами пана Андрія, вони встигли переробити вже декілька драфтів, шукаючи найкраще втілення. «Одним з джерел натхнення стала книга «Майстер корабля» Юрія Яновського, — пояснює Андрій Осіпов. — В фільмі буде палке кохання відомого режисера, оперної танцівниці і відомого українського письменника. Крім того, є ще «Танжер» Івана Козленка, де Довженка і Яновській геї. Ця книжка теж досить хороший, якісний матеріал, тому і звідти ми брали натхнення. Але більшою мірою це все ж таки науково підтверджені джерела. Головним консультантом і співавтором сценарію буде [кінознавець] Сергій Тримбач. Також нам допомагає [літературна критикиня] Віра Агеєва».
До зйомок фільму планують перейти навесні. Що ж, Одеса чекає!
«Пригоди Електроніка» — неактуальний нафталін чи потенційний хіт?
«В нас є мрія зняти хороше дитяче кіно. Одеська кіностудія славилася своїми дитячими фільмами, ми хочемо вернути собі цю пальму першості», — Андрій Осіпов.
Коли представник Одеської кіностудії розповідає про плани на дитячі фільми, то одразу ж повстає питання щодо золотого фонду студії, чи можна їх взагалі осучаснити?
«У мене троє дітей. Я їх спитав, що вони думають про мої улюблені дитячі фільми, які я дивився в дитинстві. «Пригоди Електроніка» і «Петрова та Васічкина». Кажуть: «Тато, це такий нафталін! Ну як це можна дивитися? Два хлопчики постійно співають в дитячому таборі!» Тому якщо їх якось осучаснювати, то напевно це питання ремейку».
Ремейк культового фільму, на якому виросло не одно покоління? Звичайно, ми не могли не спитати про це у пана Андрія додатково.
— Для мене брати Торсуєви [виконавці ролей Електроніка та Сироєжкіна — прим.ред.] жахливі персонажі, вони активно підтримують СВО і дискредитують хороший добрий дитячий фільм. Є книга Євгена Велтистова «Електронік — хлопчик з валізи», вона продається на нашій кіностудії. Книга дуже цікава, вона досить не втратила актуальність. До фільму увійшло не все і у неї є продовження. Тому це може бути і як ремейк, і як приквел. А може бути взагалі самостійна робота. Коли ми говоримо про «Пригоди Електроніка», то зрозуміло, що для моїх дітей він нічого не значить, вони його дивитися не будуть. Але вони будуть дивитися сучасний науково-фантастичний дитячий фільм. Тому ми за добру пам’ять старшого покоління і зацікавленість малого.
Тож питання ремейку Електроніка поки що залишається суто дискусійним. Як прокоментував це ведучий Юрій Горбунов під час панельної дискусії ОМКФ «Йому ніде буде зараз підзарядитися». Втім, якщо у нас сучасний ремейк, то можна поставити на нього сонячні батареї, чом би ні?
