Можна вступити до болгарських вишів
Тамара Сабанчук, директорка Бессарабського центру професійного розвитку вчителів:
– Болгарську мову у нас вивчають в п’яти школах як обов’язкову вже багато років з першого по одинадцятий клас по дві-три години на тиждень, незалежно від національності дитини. Причому діти та їх батьки останні три роки більше зацікавились вивченням мови. Це пов’язано з війною – батьки бояться за своїх дітей і хочуть, щоб вони вступали до вишів за кордоном. Болгарія для наших випускників дуже прийнятний варіант – для дітей з болгарським корінням навчання безкоштовне. Та й контракт – це не так вже дорого, в деяких болгарських вишах він коштує навіть дешевше, ніж в Одесі, до того ж знаходиться Болгарія від нас недалеко. Якщо раніше з обох громад – Тарутинської та Бородінської – четверо-п’ятеро дітей вступали до закладів у Болгарії, то минулого року на навчання туди поїхали 17 дітей, переважно хлопців.
Вивчення мови меншин підтримується на державному рівні, діти безкоштовно отримують підручники, ми проводимо семінари з підвищення кваліфікації, майстер-класи. В нас працюють чудові педагоги, завдяки яким учні досягають високих результатів.
Наприклад, випускник Виноградівського ліцею Олександр Лазарєв став переможцем Всеукраїнської олімпіади з болгарської мови і отримав президентську стипендію. Наші діти пишуть наукові дослідницькі роботи з історії, звичаїв, традицій, промислів.
Обов’язковим є вивчення болгарської мови і літератури, а болгарську історію та географію вивчають на позашкільних факультативах.
Діти з села – на гостинах у віце-прем’єрки
Алла Саввова, відповідальна за роботу філії Одеської недільної болгарської школи в Бессарабському:
– В нашій недільній школі, крім болгарської мови та літератури, викладаються історія і географія Болгарії. Навчання безкоштовне. З малечею простіше – їх приводять батьки, і починаємо з нуля. Зі старшокласниками складніше – вони приходять, якщо вирішили вступати в навчальні заклади Болгарії. І якщо побутову мову вони більш-менш знають, то граматику – ні, тому доводиться починати з абетки і навчатися за прискореним курсом.
Дуже велику підтримку нам надають з Болгарії. Так, минулого літа діти з Тарутинської, Бородінської та Арцизької громад брали участь у п’ятиденному навчальному семінарі для учнів та педагогів, який організував болгарський університет «Неофіт Рілскі». А ще дітей прийняла віце-президент Болгарії пані Іліяна Йотова в Гербовій залі президента, після чого вони відвідали також Президентську бібліотеку. І подібні поїздки до Болгарії відбуваються по два-три рази на рік як для вчителів, так і для дітей, причому усе сплачує болгарська сторона.
Не лише болгари хочуть знати болгарську
Марія Папурова, заступниця керівника відділу освіти Бородінської громади, відповідальна особа в Болгарській недільній школі «Българче»:
– В нашій громаді викладаються як обов’язкові болгарська мова в Євгенівському ліцеї і румунська – в Надрічненському ліцеї. По дві години на тиждень з першого по одинадцятий клас. Недільне училище «Българче» працює при Буджацькому ліцеї віднедавна, з березня. В ньому викладаються болгарська мова, література, історія, хореографія болгарського народного танцю, декоративно-ужиткове мистецтво. Незважаючи на те, що в Буджаку мешкає мало болгар, учнів вистачає – діти хочуть вчитися, навіть якщо в їхньому роду немає болгар.
Батьки зацікавлені в тому, щоб діти знали багато мов
Наталія Коваржик, вчителька болгарської мови і літератури Євгенівського ліцею:
– В нашому ліцеї болгарська мова з першого по четвертий клас викладається чотири години на тиждень, з п’ятого по дев’ятий – дві години і в 10-11 класах – по три години. Мову вивчають всі, навіть були діти узбецької національності, які так гарно оволоділи болгарською, що навіть на перервах нею спілкувалися.
При Євгенівському Будинку культури є народний ансамбль болгарського танцю «Арса». Я сама танцюю в цьому ансамблі. Нещодавно нам подарували для дітей нові сценічні костюми. Випускники нашої школи успішно вчаться у вишах в Болгарії. Були часи, коли батьки-болгари свідомо не спілкувалися вдома з дітьми болгарською. Зараз, навпаки, батьки зацікавлені в тому, щоб діти знали дві-три і більше мов, бо розуміють, що таке сучасне життя – знання мов може стати у пригоді. А знання мови пращурів – це збереження культурної ідентичності та традицій свого народу.
Читайте також:
