Ґрунт на площах, призначених для сівби озимих культур під врожай 2024 року, переважно слабо зволожений, а в окремих районах – зовсім сухий.
Якщо дощу не буде ще тиждень
Це справжнє лихо для фермерів, бо бездощів’я зіпсувало землеробам посівну. На півночі Одещини через посуху висіяний озимий ріпак вижив лише на незначних площах, а сходи слабкі та зріджені. Не в кращому стані й озима пшениця. Сівбу ячменю відтерміновано.
Через посуху в Україні 50-60% земель поки непридатні для висівання озимих.
Аграрії сіють ріпак через економічну вигоду. Він дає гроші для розвитку господарства, сплати податків та розрахунків з власниками паїв. Але ріпак вибагливий і любить вологу.
Тож більшість землеробів пішли на ризик, висіявши насіння у суху землю.
Так, у господарстві «Еліт» (керівник Григорій Тулба) Любашівської громади під цю культуру відвели 200 гектарів ріллі. Завчасно підготували ґрунт, висіяли насіння з міндобривами, але на цей час непогані сходи спостерігаються лише на 60 гектарах.
У господарстві бідкаються: якщо дощ не випаде ще якийсь тиждень-два, прийде крах і цьому полю.
Не краща ситуація і на інших фермерських ланах.
Дилема: сіяти чи ні?
Впродовж серпня-вересня накопичення запасів вологи у ґрунті так і не відбулося. Тож масова сівба, зокрема озимого ячменю, через нульовий запас вологи недоцільна. При цьому оптимальні кліматичні терміни сівби озимини в Україні закінчилися наприкінці вересня, на півдні — 1-5 жовтня.
За прогнозами експертів, для 50 відсотків малих та середніх агровиробників 2024 сільськогосподарський рік стане останнім.
— Хлібороби перебувають у форс-мажорній ситуації внаслідок найбільших ризиків: неліквідність вирощеного, низькі ціни та логістика, — зазначив досвідчений аграрій з Любашівщини Сергій Паровик. — У таких складних умовах потрібно змінювати звичні бізнес-процеси та запроваджувати систему зрошування. Невеликі напрацювання ми вже маємо.
Чому зрошення стає питанням національної безпеки?
На півночі області активно займаються зрошуванням у господарстві «Гранат», де керівником Анатолій Артеменко.
— У нас немає старих зрошувальних систем, тож будуємо за власні кошти, — розповів аграрій. — Враховуючи усі фактори, нинішня посівна не принесе прибутку фермерам. Та ми мусимо працювати, щоб підтримувати економіку, пайовиків, а головне — наближати Перемогу.