У Тарутинський степ привезли та випустили травоїдних тварин: 20 куланів та 8 ланей у рамках програми реінтродукції наприкінці травня 2020 року. Тварини прибули із заповідника «Асканія-Нова».
— Цей випуск куланів — перший крок довгострокової програми реінтродукції в рамках ревайлдинг ініціативи в регіоні дельти Дунаю, метою якої є створення тут до 2035 року життєздатної вільної популяції від 250 до 300 куланів. Окрім Тарутинського степу ми плануємо повернути куланів на Жебріянську гряду поблизу міста Вилкове, — коментує Михайло Нестеренко, виконавчий директор Rewilding Ukraine.
На фото Михаил Нестеренко
Виявляється, кулани і лані жили в наших степах аж до 19 століття. Бессарабія була місцем проживання десятків видів тварин, але внаслідок безконтрольного полювання та господарської діяльності людини всі вони або зникли, або перебувають на межі виживання. Навіть ховрахів і бабаків довелося завозити в ці краї заново. Такий стан справ катастрофічно впливає на всю екосистему в цілому. Якщо ми подивимося на карту пожеж у Європі, то вона катастрофічна. Однак, якщо її проаналізувати, виявляється, що пожежі виникають у місцях, де ми винищили всіх великих травоїдних і перестали робити сінокосіння.
— Степ — це не просто трава, яка існує незалежно ні від кого. У природі так заведено, що там, де є рослини, мають бути тварини, які їх їдять. Це природний природний цикл і взаємодія. Травоїдні тварини мають вилучати рослинність. Якщо цього не робити — вона накопичується подушкою з сіна і там уже не живуть жайворонки, не живуть плазуни, все життя степу поступово відходить і раз на кілька років приходить велика пожежа. Виявилося, що всі ці тварини відіграють найважливішу роль у споживанні сухої рослинної маси і завдяки цьому вони не відбуваються. Пожежі — найголодніша травоїдна тварина. Вона приходить і з’їдає те, що залишилося, — пояснює Михайло Нестеренко.
Випустити куланів і ланей на вільний випас у степ планується восени або на початку наступного року. Щоб відстежити поведінку тварин, на них будуть надіті GPS-передавачі. А для того, щоб вони не стали жертвами браконьєрів, Тарутинському степу присвоїли статус заказника, а в кадастрові карти занесли його межі. Тепер будь-яке нецільове використання землі стане неможливим, оскільки на цю територію накладено певні обмеження. У реєстраторів не буде можливості «помилково» реєструвати тут ділянки.
— Тарутинський степ спочатку набагато більший, — каже Алан Джіоєв, начальник департаменту екології та природних ресурсів Одеської облдержадміністрації. — Ми говоримо про 13 тис. гектарів, природоохоронних територій. На жаль, частина з них розорана, і втратила свою цінність, а частина з них використовується Міноборони у військових цілях. Потрібно укріплювати, розвивати, шукати шматочки, які можна додати і, можливо, змінювати управлінський статус. На сьогодні адміністрації з охоронними структурами, які об’їжджатимуть периметр і дивитимуться, щоб усе було гаразд, у об’єкта немає. Департамент екології планує виставити по периметру території Тарутинського степу природоохоронні знаки, які візуально показуватимуть, де починаються об’єкти, а де закінчуються.
Як один із прикладів — відновлення незаконно розораних ділянок степу. Було заготовлено посівний матеріал на основі методики, розробленої фахівцями заповідника Асканія Нова.
Тарутинський степ — друга за величиною ділянка степу в Європі після Асканії. Місцеві підприємці, які розвивають зелений туризм, упевнені, що новий статус степу та кулани приваблять любителів еко-туризму з усієї Європи, адже це якраз те природне багатство, яке можна побачити тільки в Україні. Екологи хочуть, щоб місцеві громади отримували користь від таких ініціатив, приділяли більше уваги розвитку екологічного туризму на цій унікальній степовій території. Саме тому до проєкту долучилися Центр етнографічного та зеленого туризму «Фрумушика-Нова», Центр регіонального розвитку, Одеська обласна та Тарутинська районна адміністрації, місцеві сільські ради.
Больше фото смотрите в нашей галерее:
Фото, видео: Юлия Сущенко
