Артем Булгару – український гагауз. Народився на півдні Одещини, в Ізмаїльському районі. З початком великої війни він зупинив діяльність своєї юридичної фірми та відкрив благодійний фонд.
У співпраці з подібними волонтерськими організаціями Артем розгорнув широку діяльність у трьох областях на півдні України, зокрема забезпечуючи людей гарячим хлібом та питною водою.
На роздачі гарячого хліба в Миколаєві
Роздача хліба в Миколаєві
– Година-півтори – весь процес. Замішується тісто, потім відстоюється, випікається і розкладається по пакетах. Це займає приблизно півтори години, — каже Тетяна Мамчур, співпрацівниця модульної пекарні у Миколаєві. — Під час війни треба ще більше любити людей та співчувати їм. Тут багато переселенців. Усі вони приходять щодня та отримують допомогу.
У черзі за свіжим запашним хлібом, як завжди, багато людей. Майже всі вже знають один одного. В кожного – своя історія пережитого.
– Ми – переселенці. Приїхали з Луганської області, а зараз мешкаємо тут. Приходимо, щоб випити чаю, отримати хліб. Він дуже смачний, усе добре. Але ми тут живемо в очікуванні, коли звільнять наш дім, тоді й поїдемо. Швидше б ця війна закінчилася, – майже зі сльозами на очах каже Людмила, отримавши духмяний хліб.
Поруч з нею дід Федір. Він намагається шуткувати:
– У мене є дві сусідки-бабусі. Одній вісімдесят два роки, іншій — вісімдесят п’ять. Я наймолодший, виходить. Вони кажуть: «Давай, діду, принеси нам хліба». Ось і доводиться бігати.
— Армії треба допомагати – ось у чому справа. Ми також допомагаємо, чим можемо. І щоразу, коли поповнюємо рахунок на телефоні, донатимо на ЗСУ по 100 гривень, — каже дід Андрій, який вже потоваришував із дідом Федором.
Дід Федір (ліворуч) із дідом Андрієм та його дружиною
Протягом останнього року Артем Булгару п’ять-шість днів на тиждень у дорозі. Сьогодні він також у Миколаєві:
— Тут ми роздаємо гарячі обіди, чай, каву, свіжий хліб, що випікається у нашій пекарні. Сама пекарня – модульна, вона працює автономно. Її можна встановити де завгодно. Ми роздаємо хліб не тільки тут, а й надсилаємо його до Херсонської області. Надаємо громадським організаціям, які до нас звертаються — це різні структури, що об’єднують людей із інвалідністю, служба соціального захисту та організації, які опікуються сиротами.
Після початку повномасштабної війни в Україні Артем Булгару створив благодійний фонд «Буджак реліф» та забезпечує гуманітарною допомогою всіх, хто потребує її на півдні країни.
— На початку волонтерської діяльності я почав знайомитися з фондами та волонтерськими організаціями. Трохи згодом налагодив контакти зі своїми турецькими партнерами. Фонд «IBC» – це турецький благодійний фонд. Ми почали працювати разом, відкрили у Болграді гуманітарний хаб. Зараз працюємо у трьох областях: Одеській, Миколаївській та Херсонській, — розповідає волонтер.
У Миколаєві майже рік тому встановлено шелтер, який є пунктом незламності. Взимку сюди приходило близько 1000 людей щодня, а влітку – від 600 до 800 осіб. Усі вони отримують тут різну допомогу.
Шелтер у Миколаєві також є місцем єднання. Сюди люди приходять поспілкуватися, знайти підтримку та однодумців.
Вода щодня їде до Херсону
Вода для Херсонщини
У квітні цього року благодійний фонд Артема почав системно працювати і в Херсоні. А після шостого червня, завдяки донорам та небайдужим людям, Артем розгорнув там більш потужну діяльність і встановив великі бочки з питною водою.
— Цей проект ми започаткували в Херсоні, але згодом розширили його ще на частину Миколаївської області – Баштанківську та Снігурівську громади. У Херсоні встановлено сім резервуарів для води загальною місткістю 30 тонн. Щодня туди привозить воду наша автівка. Тож ми поповнюємо запаси води в усіх резервуарах не тільки на Херсонщині, а й на Миколаївщині, — показує результати своєї діяльності волонтер. А поруч — мешканці Херсону.
Вода для Херсонської області
– У нас дуже великі проблеми із питною водою. Із крана її пити неможливо. Ми дуже вдячні, що нам у зручному місці встановили бочку. Вона захована за будинком, щоб трохи убезпечити від прильотів. Тож ми дуже вдячні за допомогу. Все буде Україна! Разом — до перемоги! – каже пані Наталя.
А в Артема Булгару — нові плани і пошук можливостей збільшити обсяги гуманітарної допомоги, щоб якомога більше людей змогли отримувати все необхідне.
Читайте також:
