Як відбувається відновлення Спасо-Преображенського собору, який було частково зруйновано в ніч на 23 липня 2023 року внаслідок влучання російської ракети. Розслідування про це оприлюднило видання Інтент.
У ніч на 23 липня 2023 року в історичному центрі міста від влучання російської ракети постраждав найбільший храм Одеси – Спасо-Преображенський собор. Було пошкоджено стелю, зруйновано вівтарну частину і пробито два поверхи вниз. Сама будівля є пам’яткою історії місцевого значення, у соборі поховані князь і княгиня Воронцови. Храм є копією собору XIX століття, який зруйнувала радянська влада 1936 року.
Історія повторюється: тоді храм було відтворено коштом одеситів і зараз собор, збудований Російською імперією та пошкоджений російською федерацією, відновлюють містяни-благодійники, але цього разу за допомогою італійців.
Читайте також: Спасо-Преображенському собору загрожує нова небезпека (фото)
Як відновлює собор єпархія
Українська православна церква московського патріархату, до якої належить собор, намагається мінімізувати стосунок руйнації будівлі до москвичів, зазначається в публікації Інтенту.
Протоієрей Максиміан Погорєловський одразу після ракетної атаки заявив на брифінгу заявив, що єдина постраждала ікона – Спас Нерукотворний, яку 2010 року подарував патріарх Кирило Гундяєв.
“Вона просто зникла”, – сказав він.
Спочатку єпархія збирала гроші на відновлення собору через БФ “Покров і милосердя”. Але пізніше там заснували благодійний фонд “Митрополита Агафангела “Відновлення Спасо-Преображенського собору м. Одеси”. Звітністю фонд похвалитися не може, але раз на місяць у соцмережах єпархії з’являється відео, де показується хід робіт.
“Дорогі друзі, якщо буде можливість допомогти на відновлювальні роботи у Спасо-Преображенському соборі м. Одеси, залишаємо тут реквізити цільового фонду, який займатиметься реставраційними роботами”, – йдеться майже в кожному повідомленні єпархії.
Єпархія, посилаючись на оцінку експертів, наполягає, що на відновлення собору необхідно 5 млн доларів. Церква активно збирає пожертви, хоча її топ-представники як мінімум не бідують.
“Так, архідиякон Андрій Пальчук, який перший коментував “приліт” у собор, купує iPhone 14 Pro Max (фото виклала у Facebook журналістка Олена Ротарі, після чого Пальчук почав за неї “молитися”). “Центр публічних розслідувань” нагадав, що митрополиту Агафангелу дарують іменні коньяки, а сам він любить окуляри марки Cazal LEGENDS 955″, – зазначає видання .
Станом на 19 листопада 2023 року єпархія повідомила, що відновлено головний купол, замовлено нові склопакети, мозаїку на вхідних дверях і самі двері, зроблено вікна в куполі, дах собору.
У грудні в єпархії відзвітували, що майже всі вікна встановлені на свої місця, придбано ліс для подальшого використання, 1700 кг міді для покрівлі, а також відновлюється стіна головного вівтаря.
16 січня 2024 року стало відомо, що понад 8 млн грн пішли на ремонт даху, стін, перекриття, вікон і дверей.
“Наразі в соборі проводяться різноманітні будівельні роботи: відновлюється стіна, в яку влучила ракета, вставлено вікна, відремонтовано майже весь дах, а також повністю налагоджено опалення в нижньому храмі”, – наголошують клірики.
23 січня повідомлялося, що закуплено мідь для даху, триває розбір завалів, вивезення будівельного сміття після демонтажу стіни у вівтарі, куди влучила ракета.
Що робить мерія Одеси
Офіційно Одеська обласна державна адміністрація – департамент культури надали дозвіл на проведення невідкладних ремонтно-протиаварійних робіт 18 жовтня. Після цього Департамент благоустрою міської ради надав дозвіл на встановлення огорожі 23 жовтня.
Роботи, як зазначається на паркані, проводить ТОВ “Стікон”. До речі, саме ця компанія проводила роботи з відтворення собору в 1999-2010 роках – від розкопок до передачі готового об’єкта Одеській єпархії УПЦ МП.
Після демонтажу аварійно небезпечних ділянок у південно-східній частині планується завершити відновлення несучої здатності основних огороджувальних конструкцій і покрівлі протягом 2024 року, повідомили в мерії.
“І тут виникає питання – в якому вигляді відновлять храм? Бо навіть за часів першого відтворення собору одеський архітектор та історик архітектури Валентин Пилявський у книжці “Архітектура Одеси” наголошував, що, хоча споруду відновили на тому самому місці та з дотриманням основних пропорцій, новий храм – “усе ж таки лише амбітна зовнішня оболонка, що ілюструє історичну будівлю”, – пише видання.
Як допомагає Італія
11 серпня офіс прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні заявив, що уряд залучив Міланську трієнале і музей MAXXI в Римі для того, щоб “зібрати найкращі економічні, технічні та культурні ресурси, здатні зробити внесок у реставрацію Спасо-Преображенського собору”. Крім цього, своїм досвідом для розробки проєкту відновлення стін і фресок поділяться італійські реставраційні школи.
Віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ і міжнародного співробітництва Італії Антоніо Таяні пообіцяв, що над відновленням собору працюватимуть найкращі італійські архітектори. Також до відновлення культурної спадщини Одеси долучаться італійський бізнес та культурні інституції.
12 січня 2024 року керівниця офісу ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі відвідала собор. Вона заявила, що уряд Італії виділить перший транш у 500 тисяч євро. Гроші мають перерахувати до кінця січня на рахунки ЮНЕСКО.
Однак, досі обіцяні гроші не надійшли.
“Ось і виникає головне питання – як же розподілять допомогу. Тому що поки що ми бачимо:
а) піар від мерії;
б) непрозору систему Московського патріархату.
Але хто серйозно відповідатиме за відновлення? Бо підзвітність – саме те, на чому акцентують західні партнери при наданні траншу. Напрошується висновок, що Одеса на цьому тлі виглядає не зовсім “ок”, – пише Інтент.
Друге питання. Собор не належить місту. Він належить Одеській єпархії Московського патріархату. Це підтвердили в Департаменті культури Одеської міської ради.
