Новини Одеси та Одеської області
Подписаться

Одеські історії: як в Одесі розстріляли слона Ямбо

африканский слон

2 червня 1914 року на яхті «Штандарт» до Одеського порту прибув імператор Микола Другий з родиною. Міська влада оточила Куликове поле потужним загородженням, щоб у полі зору імператора випадково не опинилися будівлі звіринця Георгія Лорбербаума, який являв собою пересувний цирк шапіто з тваринами. Там розгоралася трагедія африканського слона Ямбо.

АВТОР: В’ячеслав Воронков   •   ФОТО: із відкритих джерел
Час читання: близько 9 хвилин

Вирок для артиста

Ямбо був унікальним артистом — він міг лягти на спину і прикинутися сплячим, стояв на задніх ногах, підкидав хоботом величезний м’яч, трубив громовим голосом, хоботом піднімав будь-яку річ, ходив на арені по розбитих пляшках.
 
Характер у нього був добродушний, але часом жорстокий. Під час гастролей у Харкові, наприклад, слон схопив приборкувача та вдарив його об арену, у Києві та Кишиневі покалічив двох служителів, в Одесі намагався лапою розчавити, а в Лібаві став топтати служителя арени.
 
Одеські газети писали, що фахівці побачили в цьому ознаку сказу та вирішили отруїти слона ціаністим калієм, але слон отрути не прийняв. Намагалися дати заспокійливих засобів, але розумна тварина відмовилася від них. Не могли заспокоїти гіганта і викликані на допомогу пожежники з водяними брандспойтами.
 
Ямбо став дратівливим і подеколи виказував безпричинну агресію. Якось у пориві люті потужний самець убив слониху. А на самоті напади агресії стали частішими.

Куликове поле раптом стало небезпечним місцем, і лише деякі сміливці наважувалися наблизитися до балагана Лорбербаума, де шаленів знавіснілий слон. Вони розповідали різні небилиці, що миттєво облітали місто.
На тлі затоптаної спустілої площі горою здіймався сірий силует слона з віялами розчепірених вух, з опущеним хоботом, що гойдався з загрозливою, маніакальною сталістю, як маятник. Ймовірно, це був короткий період депресії, коли Ямбо, виснажений поривами безсилої люті, впадав у тихе безумство.
Ці тихі хвилини були ще страшніші за вибухи шалу, коли слон присідав на хвіст, намагаючись розірвати короткий ланцюг, крутився дзиґою і, здійнявши до неба хобот, видавав войовничі трубні звуки, що змушували всіх навколо тремтіти від страху.
Люди оминали Куликове поле, побоюючись, що слон нарешті розірве ланцюг і почне все довкола трощити і вбивати своїми наполовину спиляними бивнями.
Протягом цілого тижня місто займалося винятково слоном. Ходили чутки, робилися різні припущення. У газетах щодня з’являлися лікарські бюлетені про стан здоров’я слона. Він то погіршувався, то покращувався. Друкувалися інтерв’ю з міськими громадськими діячами та популярними лікарями, які здебільшого вважали, що слон Ямбо одурів…»
Валентин Катаєв
«Біліє парус одинокий»

Шанс на порятунок

Було зроблено ще одну незвичайну спробу врятувати гіганта африканської савани — йому підшукали слониху, яка мала досвід «приведення до тями» розбурханих слонів.
 
Ось як описує першу зустріч слонихи та Ямбо одеська газета «Знамя»:
 
«Опинившись у звіринці, Міс пройшла повз Ямбо, сповільнивши свої кроки і нагородивши Ямбо привітним поглядом, злегка кивнувши хоботом і з пустотливою грацією ворухнувши вухами. Ямбо геть розтанув. Від колишнього гніву та суворості не залишилося й сліду. Він засовався, заворушив вухами і надзвичайно чемно, як належить справжньому джентльмену, намагався висловити міс Гізбі свою увагу»

На жаль, дамські слонячі чари не привели до тями Ямбо — він і далі скаженів.
 
До Одеси прибув ветлікар московського зоосаду Тоболкін. Безстрашно увійшовши до Ямбо, він іще раз оглянув тварину і навіть погодував її з рук хлібом. Не знайшовши явних ознак хвороби, Тоболкін дав висновок про те, що історія зі сказом Ямбо — прикре непорозуміння. Слон цілком здоровий і не викликає побоювань.
 
Причина нервового розладу криється, скоріш за все, у жорстокому поводженні служителів та незадовільному утриманні тварини. Лікар запропонував перевезти Ямбо до Москви. А одеський власник Ямбо квапливо погодився продати слона за півціни.
 
Майже весь травень точилися переговори та підготовка Ямбо до переїзду. Готували спецвагон, добирали штат провідників. Весь цей час відзначали стерпну поведінку тварини.

Раніше ми розповідали, як в Одесі будували без фундаменту морський вокзал.

Вирок

Але несподівано слон знову став неприборканним. Коли з Москви прибув найкращий дресирувальник Чарльз Іленеб, Ямбо з трубним ревом кинувся до нього. Іленеб ледве встиг відскочити на безпечну відстань. Розлючений Ямбо почав трощити все навколо. Навіть слониха відмовилася заходити до клітки.
 
Міські чиновники в один голос стали говорити, що слон геть здурів і його треба умертвити.
 
Почалися квапливі приготування до страти тварини. З міркувань ­безпеки було запропоновано умертвити гіганта електрострумом або отруїти. Але за розпорядженням одеського градоначальника Івана Сосновського Ямбо був засуджений до смерті шляхом розстрілу. Професійних катів, що мали б досвід убивства тварин, в Одесі не було, і тому терміново запросили 25 добровольців-мисливців із рушницями.

Слон помирав на очах тисяч одеситів

африканский слон

Вбивство Ямбо почалося о 14 годині 15 хвилин на Куликовому полі 10 червня 1914 року.
 
Куликове поле було оточено, трамвай зупинено, викликали команду вартових, запрошений фотограф робив передсмертні знімки Ямбо.
 
Ямбо мляво ходив естрадою і, мабуть, заспокоївся. Помітивши стрільців, повернувся спиною, наче усвідомлюючи небезпеку. Окриками дресирувальника та довгою жердиною слона змусили повернутися.
 
Почався розстріл. Побачивши спрямовані на нього рушниці, Ямбо завиляв хвостом. Прогримів залп. Пекучі кулі, залишаючи в тілі гіганта глибокі кровоточиві рани, перекинули Ямбо в рів біля стіни слонівника. Проте за секунду закривавлений слон був уже на ногах і рвонув уперед, підриваючи бивнями землю. Збожеволілий від болю гігант марно рвав прути огорожі, сподіваючись вирватися і помститися кривдникам. Розстріл нещасного слона тривав щонайменше 25 хвилин. З очей Ямбо градом котилися величезні червоні сльози — він не розумів, чому його люди вбивають.
 
Як потім підрахували, у тіло тварини було випущено 211 куль. Одна з тих, що влучила в серце, припинила агонію Ямбо.
 
Ямбо на день смерті було 34 роки і важив він 4668 кілограмів.

Прощання з улюбленцем

Звістка про загибель слона миттєво облетіла всю Одесу. Юрби міських обивателів брали в облогу заклад Лорбербаума в надії хоч оком побачити свого вбитого улюбленця. Причім, незважаючи на всілякі умовляння поліцейських, натовп не розходився навіть уночі.
 
Після 36 години безперервної роботи все, що залишилося від Ямбо, накрили брезентом і вивезли з воріт зоосаду. По загачених народом вулицях воза тягли п’ять волів. Слідом ішов величезний мовчазний натовп людей, прощаючись із улюбленцем, багато хто з них плакав і кидав на труп квіти.
 
Тіло Ямбо звалили у дворі університету для препарування та виготовлення надалі опудала слона для музею. Подальші медичні дослідження останків сказу не підтвердили. За загальним висновком експертів, слон був здоровий. Отже, вбивство його було великою помилкою.

Ямбо повертається?

момбаса
Момбаса

Кенійське місто Момбаса та Одеса 2021 року підписали договір про побратимство. В Одесі побувала делегація з Кенії на чолі з заступником губернатора округу Момбаса Джоаб Обхіамо Тумбо.
 
Гості з Кенії пообіцяли допомогти Одесі у придбанні слона, яких у цій африканській країні налічується кілька тисяч.
 
Якщо такий подарунок прибуде до нашого міста, то читачі «Одеського життя» пропонують назвати його Ямбо, на згадку про розстріляного улюбленця Одеси.

Актуальна інформація ЗА Одесу у нашому Telegram каналі! Новини, фоторепортажі та історични факти про Одесу.
Читайте нас у Viber! На каналі «Комуналка» розповідаємо про комунальні платежі, тарифи, пільги та субсидії.
Висловіть вашу думку. Це важливо.
Наші спецпроекти
Усі спецпроекти
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: