Ключові моменти:
- Біля берегів Одеси з’являються нові види морських мешканців, зокрема з Криму. Причини: зменшення надходження прісної води після Каховської катастрофи, потепління клімату.
- Приклади небезпечних вселенців: гребневик мнеміопсис, що колись різко зменшив популяцію шпротів і хамси; тепер його чисельність контролює інший гребневик – берое.
- У Чорному морі мешкають медузи аурелія та корнерот; корнерот боляче жалить, але його можна використовувати в кулінарії (делікатес у країнах Азії).
- Біля одеських пляжів побільшало небезпечних отруйних риб – це морський дракончик, морська корова (зіркогляд), скат-хвостокол, скорпена, акула-катран.
- Збільшується кількість крабів, зокрема блакитного краба з Атлантики – потенційно небезпечного хижака для місцевої фауни.
- Рапана й надалі знищує чорноморську мідію.
Досье «ОЖ»
Сергій Хуторний – завідувач Чорноморського відділу інституту рибного господарства, екології моря та океанографії, завідувач лабораторії прикладної гідроекології Інституту морської біології НАН України, іхтіолог, вчений.
Море стає солонішим і теплішим
– Нові види морських мешканців з’явилися біля наших берегів ще до війни. У 2021 році ми зареєстрували новий для Одеського регіону вид морських собачок – морська собачка чубата. Ця невелика рибка мешкає здебільшого біля берегів Криму. А зараз її іноді ловлять і наші рибалки. Цього року зловили дуже красиву рибку зеленушку-рулену. Це теж кримський вид, – розповідає Сергій Хуторний. – Ще один кримський вид виявили в Сухому лимані – яскраву морську собачку-павича.
У вчених є кілька версій освоєння Одеського регіону корінними кримськими морськими мешканцями.
– По-перше, в результаті Каховської катастрофи змінилась гідрологічна ситуація у північно-західній частині Чорного моря. Якщо раніше у нас був свій «закуток» – з Дніпро-Бузького лиману надходили прісні води, то зараз їхня кількість зменшилася, – зазначає вчений. – Відповідно – перерозподіл видів пішов трохи по-іншому.
Важливу роль у переселенні чужинців відіграє і зміна клімату.
– Останні роки у нас фактично немає зим з морозами, льодоставом. Не те що раніше, коли море замерзало до хвилеріза, – згадує Сергій Хуторний. – Через те, що зими стають теплішими, види, які раніше мешкали в Криму, поступово мігрують до нас – розширюють свій ареал проживання.
Крім того, вчені спостерігають медітеранізацію Чорного моря – поступове уподібнення його Середземному. Дніпро, Дунай, Дністер і Буг зараз приносять менше води через її активне використання на суші та більш посушливий клімат. В результаті – Чорне море стає більш солоним. І це, зазначає вчений, створює ідеальні умови для міграції середземноморських видів.
«Прибульці» з далеких морів: звідки до нас припливають нові морські жителі
Чимало нових видів потрапляє в наш регіон разом з баластними водами. Судна набирають їх після розвантаження, щоб забезпечити потрібну осадку. В результаті – у трюмі виявляється багато різноманітних морських організмів. І після чергового скидання води вони вивільняються в море. А оскільки на Одесу сьогодні йдуть судна, які раніше йшли на Миколаїв, Херсон та Очаків, таких «емігрантів» біля наших берегів стає все більше.
Так, позаминулого року в районі Іллічівська був спійманий окунь Шлегеля, або корейський окунь, який зайшов з баластними водами. І останнім часом він досить часто попадається рибалкам.
– Ще один цікавий вселенець в гирлі Дунаю – японська креветка макробрахіум. Її відмінна риса – дуже довгі клешні. А довжина тіла досягає 12 сантиметрів, – розповідає вчений. – Креветок там настільки багато, що можна ловити вентерями в промислових масштабах. Цього року ми оформили її як новий вид біоресурсу. Вперше ввели в промисел – на наступний рік заявили понад 60 тонн.
Чому з Чорного моря можуть зникнути шпроти і хамса?
Теоретично будь-який вселенець становить небезпеку для місцевих, так званих аборигенних видів. Потрапляючи в нові умови, він зазвичай дає спалах чисельності – через те, що у нього немає природних ворогів. Так свого часу було з гребневиком мнеміопсисом. Ця невелика желеподібна істота, вселившись з баластними водами, викликала різке скорочення улову шпротів і хамси – наймасовіших видів риб в Чорному морі.
– Мнеміопсис розмножився в необмеженій кількості та виїдав ікру риб. Через це їх чисельність дуже сильно впала, – розповідає іхтіолог. – Але на кожного хижака є свій хижак. Ним став ще один прибулець – гребневик берое. Цей хижак поїдав мнеміопсис. І зараз ситуація більш-менш стабілізувалася.
У Чорному морі можуть почати виловлювати медуз. Навіщо?
Зовні гребневик нагадує медузу – хоча це інший вид. А нових видів медуз біля одеських берегів не з’явилося. Як і раніше, тут мешкають наші «рідні» аурелія і корнерот. Сезон їхнього масового розмноження почнеться в кінці серпня – на початку вересня.
Багато які пляжники бояться медуз – довгі щупальця корнерота боляче обпалюють. Але, виявляється, що і цих недружніх істот можна використовувати з вигодою.
– Свого часу, до війни, ми хотіли медуз теж ввести в промисел. Це цікавий вид – з нього роблять продукт під назвою «кришталеве м’ясо». У країнах Східної Азії його подають в ресторанах як делікатес. Для приготування використовується складна технологія – щоб зайва вода відійшла. А в результаті виходить куля у вигляді холодцю. На Азовському морі до війни в деяких ресторанах подавали таку «чорноморську медузу», – згадує Сергій Хуторний.
Небезпечні та отруйні риби в Одесі: інструкція для відпочивальників
Стали частіше зустрічатися біля наших берегів і види, колись характерні для Одеської затоки. Серед них – і небезпечні, отруйні риби.
– Це наші звичайні види, просто в останні роки вони дали спалах чисельності у зв’язку з тим, що у нас в Чорному морі вже чотири роки поспіль не проводиться промисловий лов, – пояснює Сергій Хуторний.
Найнебезпечніша з отруйних риб одеського узбережжя – морський дракончик. Його укол дуже болючий – нагноєння пальця гарантовано. А якщо є проблеми з серцем – може статися падіння кров’яного тиску, запаморочення, нудота.
Друга за отруйністю, на думку вченого-іхтіолога, морська корова, вона ж – риба-зіркогляд. Живе в піщаному грунті. Уколи її колючок викликають біль і навіть невеликі набряки.
Третій у рейтингу небезпеки – скат-хвостокол, або морський кіт. На його хвості розташований шип довжиною до 12 сантиметрів. Якщо наступити на ската, що лежить на піску, або неакуратно знімати з гачка, цією своєю «зброєю» він може пробити руку або ногу.
Страхітлива скорпена, або морський їжак, найчастіше мешкає на каменях. Її укус можна порівняти з укусом оси. Наслідки – місцеве оніміння та подразнення.
Отруйною вважається і акула-катран. У неї на променях спинного плавника – отруйниі шипи. Отрута не настільки небезпечна, як у морського дракончика, заспокоює іхтіолог. Але якщо вколотися – теж буде досить боляче.
Дивовижний краб з Атлантики – головна загроза одеському морю
Останнім часом біля одеських берегів з’явилося дуже багато крабів.
– Часто став зустрічатися на пляжах кам’яний краб. Довгий час його у нас не було – з тих пір як зробили реконструкцію узбережжя, встановили хвилерізи. А зараз він повернувся сюди з Криму. Так само як і мармуровий краб – раніше він просто вимерзав у нас взимку через сильні морози. Зараз, зі зміною клімату, його популяція біля одеських берегів відновилася. Масово розвиваються краб-плавунець, трав’яний краб – у такій кількості, що їх можна добувати, – вважає вчений.
Одна з останніх гучних знахідок – блакитний краб, мешканець західної частини Атлантичного океану.
– Як новий вид для Чорного моря, він фіксується з 2019 року. А в останній рік – починає масово заселяти його північно-західну частину. Зараз блакитний краб досить часто зустрічається в дельті Дунаю. За останній час там спіймано більше десятка екземплярів. Були випадки, коли блакитний краб траплявся відпочивальникам. У нього дуже характерний вигляд – два шипи з боків тіла, блакитне забарвлення і значні розміри. Найбільший краб може вирости до 40 сантиметрів. І саме цей вселенець несе найбільш імовірну загрозу екосистемі Одеської затоки, – підкреслює Сергій Хуторний. – Це активний хижак, харчується і молюсками, і дрібнішими видами крабів, може і рибу ловити. Біля одеських берегів у нього немає природних ворогів. Плодючість – шалена: у однієї самки – до півтора мільйона ікринок. Якщо він масово розмножиться, а передумови для цього вже є, цей агресивний вид може завдати значної шкоди місцевій фауні. Тому, якщо до цього дійде, доведеться блакитного краба виловлювати.
Рапани проти мідій
Свого часу одеситів закликали виловлювати рапану – ще одного агресивного вселенця, що знищує чорноморську мідію.
– Зараз ми не можемо вийти в море, щоб досконально провести дослідження, встановити кількість рапани. Хоча від Інституту морської біології пірнають два водолази, які мають допуск на роботу в морі. І за їхніми візуальними оцінками, рапани багато – майже напевно стало більше. Адже природних ворогів у неї немає, – підкреслює вчений. – Рапана, звичайно, мідій під’їдає. Але сказати, що їхня чисельність катастрофічно знизилася, не можна. До того ж на Сухому лимані минулого року приватники взяли в оренду ділянку водойми та запустили експериментальне мідійне господарство. Ймовірно, восени вже зможуть зібрати перший урожай.
Тож без улюблених морепродуктів одесити не залишаться.
Головне – на ската не наступити і дракончика обережно зняти з гачка. Хоча й про мазут, що осів на дно після аварії в Керченській протоці, забувати не варто. На жаль – це довготривала сумна історія.
Авторські фото Олександра Куракіна
Читайте аткож:
