У Першу світову війну армії почали застосовувати нові види озброєння та техніки – танків, авіації, а також хімічну зброю. Все це призводило до того, що кількість постраждалих на полі бою зростала.
Щоб допомогти пораненим, ієромонах Пітирим запропонував відкрити лазарет при Андріївському обійсті в Одесі. Це подвір’я з’явилося прийому паломників ще 1874 року на розі вулиці Рибної і Тюремного провулка (зараз вулиці Пантелеймонівська і Лейтенанта Шмідта), навпроти міської в’язниці.
Одеський владика Назарій благословив благородну ініціативу ієромонаха, і 28 серпня відбулося освячення лазарету. Це був перший лазарет для поранених в Одесі, і спочатку він був розрахований на 25 ліжок.
Пітирим був нагороджений значком Червоного Хреста та наперсним хрестом Святішого Синоду. Крім того, його заслуги відзначили і військові – від них ієромонах отримав орден Святої Анни третього ступеня. Крім того, він був призначений завідувачем лазаретом, а в підпорядкування до нього направлені вільнонаймані помічники.
Перші поранені надійшли до лазарету 2 вересня 1914 року. Протягом кількох місяців до кінця року в лазареті лікувалися 53 особи. На утримання хворих та обладнання лікувального закладу було витрачено чималі гроші – 34 тисячі рублів. На додаток до цього ченці Андріївського обійстя пожертвували велику суму на потреби армії та Червоного Хреста.
Навіть після революції, 1918 року, лазарет усе ще функціонував.
Ірина Сорокіна
Джерело: grad.ua
