Пройшлися вулицями Одеси в останню суботу серпня. День спекотний, до того ж вологість підвищена. Хтось таку погоду називає «класикою жанру», хтось навпаки, стверджує, що «такого спекотного серпня згадати не можу». Між тим, осінь про себе нагадує майже на кожному кроці.
Дві подруги:
– Та це ж парильня якась. Дихати немає чим. Ну от що за літо, що за літо?!
– Та мені ця спека якось не заважає… Учора п’ять чи шість тривог поспіль – от від чого я дихати не можу. Люди якось звикли, а я…
Так, прикмети війни – теж усюди, як і ознаки війни. Одеські вікна, обклеєні скотчем хрест-навхрест, написи «бомбосховище» на фасадах, будинки, на яких не можна прочитати назви вулиць…
А осінь, між тим, нагадує, що зовсім скоро її величність стане повноправною вуличною хазяйкою. Поки ж тільки натякає на це пожовтілим листям на гілках і на асфальті. Та й вуличні клумби все більше й більше прикрашаються в осінні тони.
Остання субота літа… Ближче до ринку і вуличних базарів людей більшає. Ці риночки-базарчики для багатьох стають своєрідною корисною прогулянкою: і поторгуватись, і на ціни поскаржитися, і знайомих зустріти, дачними порадами поділитися.
Все частіше модна почути про запаси на зиму. Чути: «консервуємо», «заморожуємо фрукти», «засолюємо зелень»…
– Ти дивись, Ніно, вже теплі шапочки продають… Що ж це час так біжить, га?!.. Тільки ж початку літа раділи…
Дійсно: сезонний товар змінюється так швидко, наче теж нагадує про час, що біжить і біжить…
Майже на кожному кроці – свій артоб’єкт, чи то природою створений, чи (частіше, звісно!) одеситами, які немов намагаються підняти настрій якимись «штучками» собі й перехожим. Он навіть звичайну вуличну урну «прикрасили»…
Літо добігає кінця. Ще одне одеське літо на воєнному стані…
Читайте також: Що сталося з квітами біля фонтану в одеському Міськсаду?
Фото авторки
