24 лютого по всьому світу відбулися акції єдності, присвячені другій річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну цивілізованого світу. Вимушені переселенці з України разом з місцевими жителями протестували проти війни у різних формах. Були і мітинги і мистецькі заходи. «Одеське життя» розповідає, як це відбувалося в Румунії.
В багатьох містах сусідніої країни люди об’єднувались під жовто-блакитними прапорами. Вшанування пам’яті загиблих від рук окупантів почалось з ранкових богослужінь в храмах, а потім виливалося просто неба.
Бухарест: криваве світло та “штурм” російської амбасади
Того дня в Румунській столиці було неочікувано тепло, місцями до +27 град. І на перформанс на проспекті Calea Victoriei (Проспект Перемоги) прийшли понад дві тисячі людей.
«Наша дипмісія ще не бачила такої кількості людей, як цього року», – констатував Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук.
Спільнота українців MALVA, та гуманітарний хаб Humanity UA показали театралізоване дійство, яке нагадало тим, хто прийшов на площу, про недавні трагічні події.
За вісім хвилин автори показала життя українців в останні два роки – від мирного та безтурботного до знекровленого ворогом та нестачею закордонної допомоги.
Дуже трагічно на фоні загиблих тіл військових та цивільних, під звуки «Пливе кача» виглядав тендітний та чистий образ України, що стікає кров’ю.
Не менш зворушливою була меморіальна акція під стінами посольства Украхни, де було розгорнуто багатометровий жовто-блакитний прапор. А ще була довга розтяжка зі світлинами загиблих українських дітей і завершилося все це нескінченною стрічкою лампадок, що горіли червоним та нагадували про загиблих протягом ночі.
Завершилася хода під будівлею російської амбасади. Під гучні звуки автомобільних клаксонів представникам країни-агресора нагадали, про злочини окупантів. Люди так гучно скандували «Україна понад усе», «Слава Україні» та «ЗСУ», що здавалося, цих вигуків не витримають і будуть знесени двері та вікна посольства. Українці пообіцяли, що це був їх не останній візит до «гнізда зла» у Румунії.
Фото і відео з Бухаресту надані Спільнотою українців MALVA
Клуж-Напока: 17 жінок та дипломи, які ніхто не отримає
В цьому румунському місті, як вважається, найбільш молоде за віком населення. Переважно це студенти та айтішники. Тому його звуть місцевою Кремнієвою долиною.
Тут 24 лютого на центральній площі також вшанували пам’ять загиблих українців. На протест разом зібралися українці та румуни. Вони нагадали, що Україна так само, як і два роки тому, здригається від вибухів та щоденно ховає загиблих – від кращих чоловіків до немовлят. І про це не можна забувати. навіть якщо в твоєму місті сяє мирне сонце.
«Це день, який приніс багатьом багато болю. Ми розуміємо, що не існують слова, які можуть полегшити його для тих, хто залишився назавжди з кошмарними наслідками цих двох років, хто волає про допомогу. Ми з вами. Ми намагаємось зробити все важливе для того, щоб вам допомогти. Ми впевнені, що Добро з цієї землі не пропало», – промовила на відкритті виставки «Обличчя сміливості» керівниця проєкту Анка Беу (Асоціація Phoneo).
Окрім виставки, цього дня презентували двомовну книгу (українською та англійською мовами). В ній зібрані фотографії та історії 17-х українських жінок – військових, волонтерок, полонених, цивільних, хто пережив окупацію або вимушено змінив місце проживання. Дві героїні були присутні на презентації.
«…Це більше, ніж просто звичайний альбом фотографій та біографій – це святкування людської сили… Для багатьох історія цих років написана кров’ю. Надзвичайно важливо не звикати до війни, до зла. Конфлікти та людське страждання ризикують стати просто фоновим шумом в нашому житті. Вони не лише цифри та новини, але й реальності, які розбивають та знищують долі», – вважає команда Асоціації Фонео.
А двома днями пізніше в Клужському академічному коледжі відкрилася зворушлива виставка «Невидані дипломи». Її ініціювали в минулому році українські студенті в пам’ять про своїх товаришів, яких вбила росія. Експозицію побачили в 110 містах 40 країн світу. Клуж став першим містом Румунії, що прийняв цю естафету.
Мета виставки – показати одноліткам по всьому світу обличчя юнаків, яким назавжди залишилось 18-23 роки. Також проєкт збирає гроші для того, щоб заснувати стипендії для абітурієнтів з міст, постраждалих від «братського народу».
Українські студенти зібрали біографії своїх друзів. Але насправді невиданих дипломів в нас буде набагато більше.
Світлини з заходів у місті Клуж-Напока Наталі Шесткової
Констанца: Війна поруч
Цей румунський порт розташований лише за 150 км від зони бойових дій. Мітинг української громади міста Констанца зібрав понад 500 українців, переважно жінок та дітей. На центральній площі люди створили жовто-блакитний тризуб, а лозунг «730 days of bloody genocide» мав нагадувати місцевим мешканцям, що війна зовсім поруч.
Від вимушених переселенців, багато чиїх міст залишаються окупованими, пролунав впевнений заклик до ЄС та Румунії збільшити військову підтримку Україні.
Крім того, українці звернулися до світової спільноти із призивом посилити санкції проти агресора, припинити економічні зв’язки з РФ, через які спонсорується російський військово-промисловий комплекс, припинити надання консульських послуг РФ для її громадян у місті Констанца.
Світлини з мітінгу в Констанці зі сторінки JRS Romania у facebook
Наталі ШЕСТАКОВА
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франці.
