Ключові моменти:
- Вже з січня завод «Чорноморський солезавод» почне випускати харчову, таблетовану та тваринницьку сіль.
- Видобуток солі з Куяльника не шкодить лиману — він знижує небезпечну засоленість і захищає екосистему.
- Виробництво створить близько 50 робочих місць і вже впроваджує сучасні автоматизовані процеси.
Виробництво солі в Одеській області
Найближчим часом в Одеській області розпочнеться випуск харчової та технічної солі на новому заводі «Чорноморський солезавод». Це перший в Україні новий завод з виробництва солі, побудований після початку масштабної війни.
Сировиною стане сіль з Куяльницького лиману. Рішення використовувати місцеві ресурси з’явилося після спілкування з адміністрацією Нацпарку «Куяльницький» і вивчення екологічної ситуації. Про це журналістам ОdessaОnline розповів співвласник підприємства Віталій Руденко.
Зараз лиман переживає серйозні зміни: рівень солоності постійно зростає, прісна вода майже не надходить, а пересихання річки поглибило проблему. Зібрані під час толоки зразки показали високу якість солі — близько 95–96% натрію хлориду. Ця сировина підходить для солей високого сорту після переробки.
За словами Віталія Руденка, на заводі заплановано три напрямки випуску:
- Харчова сіль — від стандартних кілограмових пачок до промислової фасовки в 1,5-тонні біг-беги.
- Таблетована сіль для водоочищення — виробництво вже працює; з січня перейде повністю на сировину з Куяльника.
- Соляні блоки для тваринництва — старт у другому півріччі наступного року.
Основний запуск харчової продукції заплановано на січень.
По темі: Що не так із сіллю в Одесі: як вибрати її для консервації і чому «вибухають» закрутки
Чому вилучення солі корисно для Куяльника
Солоність лиману досягає 300 проміле влітку і 200 — взимку, що можна порівняти з рівнем Мертвого моря. Щоб підтримувати рівень води, в парк потрібно подавати близько 15 мільйонів кубів на рік. Це приносить в лиман близько 200 тисяч тонн солі на рік. І якщо її не видобувати, солоність зростає ще швидше.
“Пересол знищує лікувальні грязі, загрожує флорі, а соляний пил — це ризик і для міста. Тому вилучення солі — не шкода, а порятунок. Це знижує концентрацію солі і стабілізує екосистему. Працівники парку це підтверджують: залучають фахівців, проводять розрахунки. Ми намагаємося підтримувати нацпарк там, де можемо — допомагаємо ресурсами, беремо участь в їх екологічних ініціативах”, — каже співвласник підприємства.
Важливо, що завод розташований не в парку, а в промисловій зоні Чорноморська, а співпраця з Куяльником стосується виключно екологічної допомоги.
Сіль отримуватимуть методом сонячного випаровування розсолу у відкритих басейнах, як у країнах Південної Європи. Це не вимагає втручання в структуру лиману і визнано оптимальним способом роботи з такою природною зоною.
«Ніякого будівництва або виробничої діяльності в межах парку немає. Діяльність заводу — не «видобуток», а «вилучення» солі, що життєво необхідно для екосистеми Куяльника», — підкреслив Віталій Руденко.
Експорт і робочі місця
Таблетована сіль і лизунці будуть орієнтовані на ринки Молдови та Румунії. Харчовий продукт поки що залишиться в Україні через діючі експортні обмеження. Завод створить близько 50 робочих місць, причому більшість операцій автоматизовано — це робить працю доступною для жінок і знижує потребу у важкій фізичній праці.
