Ключові моменти:
- «Іскра» позиціонує себе як простір «лише для дорослих» із провокативним декором та тематичною подачею страв
- Меню створене мережею закладів фіналістки шоу «Майстер-шеф» Майстер-шеф Анастасії Завадської
- Найбільший інтерес викликають десерти з еротичною формою, але їхній смак виявився суперечливим
- Заклад радше обирають за атмосферу, ніж за гастрономічні відкриття
Редакція «Одеського життя» продовжує серію незалежних гастрооглядів міських закладів. Ми принципово не публікуємо рекламних матеріалів під виглядом журналістики й завжди зазначаємо, коли текст є суб’єктивним досвідом автора. Цей матеріал — саме такий випадок: чесний візит без попередження закладу, із власною оплатою рахунку та без узгодження змісту.
Гастробар «Іскра» розташований у центрі Одеси — на вулиці Троїцькій, у кварталі між Італійською та Вадима Корженка. Формат закладу одразу задає тон: еротичні алюзії, камерний напівтемний простір і декор, що відсилає радше до античних культів плодючості Луперкалій*, ніж до класичного «Валентина» з купідонами.
Ми детально протестували меню, звернули увагу на подачу, баланс смаків, текстури й відповідність очікуванням. У матеріалі ви знайдете не емоційний захват і не хейт, а зважену оцінку — що спрацювало, а що залишило питання. Бо завдання гастроогляду — не створювати ажіотаж, а допомагати читачам приймати рішення.
14 лютого по-дорослому: одеське кафе з характером і перчинкою
Увага! Даний матеріал не є рекламним. Враження та думки мають субʼєктивний характер та відображають індивідуальні смаки автора.
Гастробар з невинною назвою «Іскра» знаходиться на вулиці Троїцькій, між Італійською та Вадима Корженка (колишні Пушкінська та Осипова).
Корисне посилання: Велике перейменування в Одесі та області: повний список нових назв (на лютий 2026 року).
Фалічні символи на фасадних дверях дають зрозуміти, що вас очікує далі. Всередині ви потрапляєте відразу в невеличкий напівтемний бар, звідки ведуть сходи на другий поверх.
Там можна обрати столик в одній із трьох кімнат. Зали обставлені в стилі будуарів початку ХХ століття – мʼякі стільці та дивани, приглушені тони, старі килими на паркеті, відверті картини на стінах, провокативний декор. За столиками біля вікна можна спостерігати неспішне життя вулиці Троїцької. Лише занадто гучна музика не дає розслабитися остаточно. В обідній час тут не було інших відвідувачів, тож можна вільно позаглядати в усі куточки та пофотографуватися.
А що в меню?
Меню є лише в електронному форматі, тому ознайомитися з ним і вирішити, що обрати, можна ще вдома. Мережу закладів, до якої належить одеська «Іскра», відкрила фіналістка 14-го сезону шоу «Майстер-шеф» Анастасія Завадська.
Отже, від меню очікуєш не лише креативності у назвах та подачі, а й цікавого поєднання смаків та авторських інтерпретацій.
Одеське меню відрізняється від меню в київських закладах – воно коротше, тут немає бургерів і значно менша кількість перших страв. Втім, є суто місцеві позиції, наприклад коктейль «Вайб* Ібіци» або бізнес-ланч.
Загальне враження від першого знайомства – легкі страви, цікаві поєднання (наприклад, креветки та картопля), страви з морепродуктами, щедре використання соусів.
Багато страв азійської кухні, але з місцевим акцентом, або навпаки – європейська кухня з азійськими нотками: том ями, курка в кисло-солодкому соусі, спринг-роли.
Все доволі стандартно, хоча і з яскравішою подачею, ніж в інших кафе, та креативними описами: «Цей салат, як кориця у четвер*» або «Набагато краще, ніж його обіцянки» для гарячої страви тощо.
Для знайомства з кухнею закладу обираю знамениті провокативні десерти: два варіанти «солодких друзів», пікантні печиво та сирковий десерт і коктейль «Вайб Ібіци». Передчуваю надмірно велику кількість солодкого, тож беру ще фірмову закуску – картоплю фрі з ікрою та золотом.
А що на смак? Коли розмір не гарантує задоволення
Зізнаюсь, мене трохи бентежив похід у цей заклад. Не те що в мене якісь комплекси, але не відпускала думка, що дорослий бородатий чоловік, який замовляє і поїдає у великій кількості фалічні десерти, буде виглядати, м’яко кажучи, трохи нестандартно, ба більше, й підозріло. Тому я запросив із собою дружину. Крім того, і солодке вона полюбляє більше, ніж я.
«Солодкими друзями» виявилися доволі великі бісквітні тістечка: чорне (229 грн) та біле (179 грн). Зверху вони покриті кольоровою глазур’ю та цукровими кульками. До кожного в маленькому соуснику додається згущонка.
Солодка начинка підступно заховалась і всередині «чорного друга». І хоча вона додавала бісквіту м’якості, на смак це було надміру солодко. В описі було зазначено маскарпоне, але по факту більше схоже на ту ж саму згущонку.
Тісто «друзів» не відповідало очікуванням – щільне, забите й сухе. Як підсумувала дружина, це той самий випадок, коли розмір не гарантує задоволення.
Наступний «фалічний десерт» – глазуровані сирки (179 грн). Ми замовили лимонний та вишневий. Сирки зберігають у морозилці – це добре, але погано, що вони не встигли відтанути. Тому по текстурі вони були як сирне морозиво. Доволі непогано на смак. Сам сир – жирний, тому десерт виявився дуже ситним.
Картоплю фрі з ікрою та золотом (209 грн) замовили для того, щоб заїдати солодке. І це була гарна ідея. Красива подача, незвичайне поєднання, цікавий, небанальний смак, ідеально відновлює баланс після великої кількості солодкого.
Довше за все ми очікували печиво у вигляді вагіни (179 грн). Коли його подали, стало ясно, чому. Це щойно приготоване печиво, яке лежить на подушці із соусу і прикрашене виноградом. Сподобався несолодкий смак та хрумка текстура печива. Не зовсім зрозуміли, з якого тіста воно приготоване, щось середнє між листковим та сухим бісквітом.
Коли головне антураж: для кого запалюється «Іскра»
Як підсумок, ми зійшлися на думці, що в цей заклад приходять не за смаками, а за атмосферою. Принаймні десерти, які ми куштували, не залишили у нас бажання скуштувати їх ще раз. Але форма та подача залишили позитивні емоції.
Впевнені, що більшість відвідувачів «Іскри» – це молоді люди, пари, веселі компанії подружок. Сюди можна прийти на вже не перше побачення, провести дівич-вечір, тематичний день народження або весело побешкетувати 14 лютого. Але, якщо ви навіть не юна пара, можемо запевнити: через вік вас не захейтять.
14 лютого також можна буде привітати з Днем народження ресторан «Куманець» – це один із найстаріших ресторанів сучасної Одеси. Цього року йому виповнюється 25 років.
Довідка «ОЖ»
*Луперкалії – давньоримське свято родючості й очищення, яке відзначали 15 лютого на честь бога Фавна (Луперка) – покровителя стад і природи. Під час обрядів жерці приносили в жертву козлів і собаку, після чого молоді чоловіки бігали містом із ременями зі шкіри жертовних тварин і символічно шмагали ними жінок. Вважалося, що це принесе плодючість, легкі пологи й удачу в коханні. Свято мало доволі розкуту атмосферу та було пов’язане з ідеєю відродження життя навесні.
Християнська церква намагалася витіснити язичницькі традиції, і у V столітті запровадила вшанування святого Валентина. Тож сучасний День закоханих частково наклався на давній фестиваль родючості.
Фалічні символи у цьому контексті пов’язані з античним культом плодючості. В античних цивілізаціях фалос вважався не вульгарним, а захисним і життєствердним символом, знаком сили, продовження роду та добробуту. Тому використання таких образів у нинішній інтерпретації свята – відсилка до античних коренів, хоч і подається в сучасній культурі з гумором або провокацією.
*Вайб – сленгове слово, яке означає атмосферу, енергетику, настрій.
*Кориця у четвер – популярний флешмоб у соцмережах. Вважається, якщо пити каву з корицею по четвергах – то таким чином людина активує та притягує фінансовий добробут.
Про те, як відрізнити справжню корицю від фейкової, ми розповідали ось тут.
Фото автора
