Ключові моменти:
- Тополі близько 130 років, а не 90, як зазначено в офіційних документах 2017 року.
- Історичні плани підтверджують: Літній театр є частиною Міського саду, який є пам’яткою природи.
- Активісти вимагають повернути території статус природно-заповідного фонду та розслідувати можливі махінації з орендою землі.
Історія тополі в Одесі: вік дерева та його значення
Одеський еколог, біолог та правозахисник Владислав Балинський стверджує: дерево біля входу до Літнього — це біла тополя (Populus alba), а не «канадська», як її помилково називали раніше. За формою крони та зовнішнього вигляду фахівці однозначно визначають вид.
На фото 1917 року дерево вже сягає приблизно 13 метрів заввишки. Враховуючи швидкість зростання білої тополі, її посадили наприкінці XIX століття. На той час тут знаходилася будівля Новоросійського товариства сільського господарства, а озеленення займалися фахівці, які адаптували дерева до степового клімату Одеси.
Газета «Вечірня Одеса» 1973 року писала про «тополь-велетень» висотою 30 метрів з кроною діаметром 35 метрів. Це підтверджує, що дереву більше століття. За оцінками екологів, його реальний вік – близько 130 років. Таким чином, дані акта Горзелентреста від 2017 року, де вік зазначений як 90 років, можуть бути занижені.
Літній театр та Міський сад: правовий статус та кордони
Історичний план 1866 показує, що територія Літнього театру була невід’ємною частиною Міського саду — подарунка місту від Фелікса де Рібаса.
1972 року Міський сад отримав статус пам’ятника природи місцевого значення. Однак у 1984 році під приводом уточнення кордонів територію Літнього вивели зі складу природно-заповідного фонду. Екологи вважають це юридичною колізією.
Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд» (ст. 51–53), зміна меж заповідних територій без наукового обґрунтування заборонена. Крім того, Україна зобов’язана зберігати історичні екосистеми у рамках Бернської конвенції та європейських директив.
На думку активістів, повернення Літнього до складу Міського саду – це не лише відновлення історичної справедливості, а й виконання міжнародних зобов’язань.
Боротьба за статус ПЗФ та можливі порушення
2018 року громадська організація «Зелений лист» через суд домоглася повернення Літньому статусу об’єкту культурної спадщини. Наступна мета – відновлення статусу природно-заповідного фонду.
Наразі ділянку орендує компанія «Солінг». Активісти вимагають розірвати договір оренди, посилаючись на можливі порушення умов. Відновлення цілісності Міськсаду допоможе захистити не лише сторічну тополю, а й ще близько сотні цінних дерев. Паралельно готуються заяви до поліції: активісти звинувачують мерію у системному заниженні орендної плати за цю ділянку, що завдало місту величезних збитків.
Детальний аналіз договору оренди, нарахувань і фактичних платежів, а також можливих причин заниження орендної плати редакція «Одеського життя» опублікувала у власному розслідуванні.
