Ключові моменти:
- Віктор Врабіє, головний сержант 1-го взводу розвідки 14-ї бригади НГУ «Червона Калина».
- 8 січня 2024 р., зник під час завдання біля Вербового на Запоріжжі.
- Загинув, захищаючи позиції до останнього.
Біль, який неможливо втамувати
11 лютого родина Врабіє об’єдналася в скорботі. Мати Юлія, четверо синів і дві доньки зібралися, щоб гідно провести свого Віктора — люблячого сина, відданого брата та вірного чоловіка. Герой повернувся додому «на щиті»…
Біль родини розділила вся Ананьївська громада. З ранку центральні вулиці вздовж шляху траурного кортежу заповнилися людьми, які схилили коліна, проводжаючи воїна в останню путь.
8 січня 2024 року, під час бойового завдання поблизу села Вербове на Запоріжжі, обірвався зв’язок з Віктором. Понад два роки мати Юлія трималася надії, адже материнське серце не хотіло приймати найгірше. Дружина Героя шукала будь-яку інформацію та відкидала песимістичні припущення. Та лютий 2026 приніс гірку новину… Віктор назавжди залишився на полі бою, захищаючи позиції до останнього.
Віктор Врабіє, головний сержант 1-го взводу розвідки спеціального призначення 14-ї бригади НГУ «Червона Калина», належав до тих, хто завжди йшов на передовій. Розвідник — це воїн, який першим помічає загрозу, не допускає помилок і гартує присягу в пеклі боїв. Віктор Врабіє тепер у лавах Небесної Варти. Ім’я Героя вічно вписане в історію громади та України.
