Ключові моменти
- Дев’ятьом одеським посадовцям, включно з ексмером Трухановим, оголосили підозри у службовій недбалості, що призвела до загибелі людей під час повені 30 вересня.
- Трагедія стала наслідком критичного стану зливової системи, зношених колекторів, відсутності резервного живлення насосних станцій та хаотичної забудови міста.
- Міська влада не забезпечила належного попередження населення, хоча прогноз ДСНС про сильні зливи був оприлюднений за добу до трагедії.
- Екологи та активісти виявили численні порушення в роботі колекторів і дорожніх сифонів, а також наслідки неякісних ремонтів та недотримання технологій з боку підрядників.
- Попри оголошені проєкти модернізації водовідведення, реальні системні зміни не розпочато, а небезпека нових підтоплень зберігається у кількох районах Одеси.
29 жовтня на офіційному веб-порталі Нацполіції повідомили про вручення підозр 9-ти особам: ексмеру Одеси (Геннадій Труханов), двом його заступникам, посадовим особам департаментів Одеської міськради, а також директору й кільком посадовцям міського комунального підприємства за фактом службової недбалості, що призвела до загибелі людей внаслідок зливи 30 вересня. Інкрімінована їм ч. 3 ст. 367 передбачає покарання до восьми років увʼязнення.
Правоохоронці зазначають, що трагедія сталася через неналежне утримання системи зливової каналізації на території міста.
Наступного дня Печерський райсуд столиці обрав запобіжні заходи підозрюваним: домашні цілодобові або нічні арешти, за винятком директора Департаменту муніципальної безпеки. Його запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави.
Наразі, як повідомило «ОЖ» джерело в обласній прокуратурі, у ході слідчих дій тривають ще дві експертизи, що може вплинути на кількість підозрюваних.
Трагічні наслідки стихії в Одесі
30 вересня в Одесі випала значна кількість опадів – 94 мм на добу (фактично двомісячна норма), з них 73 мм – у другій половині дня.
Через потужну зливу в місті загинули 9 людей, серед яких родина з п’яти осіб (зокрема восьмирічна дитина), що мешкала у цокольному поверсі. Рятувальники деблокували тіла, коли відкачували воду. Оскільки вона піднялася миттєво до рівня другого поверху, а двері заклинило, родина переселенців з Донеччини опинилася у водяній пастці.
Негода пошкодила близько 900 будинків, значних ушкоджень зазнали інженерні мережі, зокрема затопленими виявилися дві насосні станції, які мали відкачувати воду (внаслідок чого проїзд до одного з районів міста, Пересипського, став неможливим), були повалені дерева, утворилися провалля на дорогах, частково зникло електропостачання, виявилися заблокованими пасажири авто та громадського транспорту. У найбільш підтоплених місцях при спробі перетнути дорогу людей зносило потоками води. Попри залучення усієї техніки, рятувальників, поліції та працівників ЖКС, ліквідовувати одночасно наслідки усіх підтоплень було неможливо.
Реакція Зеленського та висновки Кулеби
На події в Одесі 30 вересня доволі швидко відреагував глава держави. Володимир Зеленський доручив віцепрем’єр-міністру з відновлення України Олексію Кулебі провести повну перевірку всіх фактів, що передували трагедії. Перебуваючи в Одесі, пан Кулеба провів засідання з представниками міської влади.
На загал ймовірні причини трагедії озвучені не були, одеситам лише анонсували «відповідні кадрові рішення». У рамках обіцяного деякі посадовці і справді позбулися своїх посад. Втім, не всі. Наприклад, Ганна Позднякова (у повідомленні Одеської обласної прокуратури про вручення підозр згадується заступниця міського голови) продовжує виконувати обов’язки заступника одеського міського голови – керує частиною міської інфраструктури.
Зони з високим ризиком затоплення визначили… після зливи
«ОЖ» проаналізувало діяльність міської влади до і під час негоди та поцікавилось, чи роблять щось посадовці, аби чергова злива не призвела до людських жертв?
За кілька днів після міністерської комісії аналізувати наслідки негоди у вузькому колі зібралися одеські чиновники та комунальники. 3 жовтня міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій провела засідання, під час якого учасники:
- нагадали мешканцям правила безпеки під час негоди;
- повідомили про необхідність державної підтримки для модернізації системи водовідведення в місті.
Локальні підтоплення в Одесі річ звична, проте, які додаткові ділянки у зоні ризику, одесити дізналися, на жаль, лише після трагедії.
Зливова каналізація: місто шукає кошти на ремонт
За тиждень після трагедії, 8 жовтня, її причини чиновники та депутати обговорювали на позачерговій сесії ОМР. Обговорення розпочалося виступом Труханова про виконану раніше роботу на мережах водовідведення за його каденцій: побудову двох насосних станцій, чищення каналів, колекторів, встановлення потужних насосів тощо.
Головними винуватцями чиновники назвали аномальну кількість опадів та незадовільний стан водовідведення, а саме: недостатню кількість зливових колекторів, зношеність інженерних споруд тощо.
Окремо депутати зупинилися на негативному впливі системи водовідведення в місті загалом – в Одесі вона загальносплавна. Це означає, що для усіх видів стічних вод (побутових, виробничих, поверхневих та інших) використовується єдина мережа труб, яка подає ці води на очисні споруди. Такий тип системи під час злив зазнає суттєвого навантаження. Окрім того, її використання порушує «Закон про водовідведення та очищення стічних вод», тож вона має бути роз’єднана – на постфекальну і ливневу. Що своєю чергою вимагає дуже великих коштів: у цінах 2016 року, за даними, озвученими на сесії міськради, це коштувало б близько 7 млрд. грн.
Прозвітували на сесії і щодо роботи над модернізацією зливової каналізації. Зокрема, ОМР подала до державної системи DREAM 5 проєктів щодо капітального ремонту та будівництва нових зливових колекторів в місті, а саме:
- капітальний ремонт зливового колектору (вул. Середньофонтанська);
- реконструкція зливового колектору в частині випуску в море (провулок Маячний, 7);
- будівництво зливового колектору з очисними спорудами та випуском в море (вулиця Південна, вздовж Крижанівської балки);
- будівництво зливового колектору з підключенням до існуючого (вул. Промислова, вул. Хімічна – вул. Саймона Літмана (колишня – Пестеля);
- будівництво додаткового зливового колектора вздовж існуючого (пр-т Небесної Сотні – Маячний провулок).
Попереду – розгляд поданих проєктів інвестиційною радою, а потім подання на розгляд депутатського корпусу в рамках бюджету для вирішення питання про фінансування, зазначила на сесії Ганна Позднякова. (Ред. – станом на 9 листопада на платформі DREAM Одеса зазначених проєктів у статусі «в процесі підготовки» чи «реалізується» поки немає).
Вказані локації у проєктах лише частково перетинаються з місцями значних підтоплень 30 вересня.
Незрозуміло, чому, враховуючи заявлений поганий стан зливової системи, ці проєкти не були сплановані раніше? Окрім того, ще 2022 року була розроблена проєктна документація на «Буферний ставок», який до цього часу так і не побудували. А на подання цього проєкту до DREAM чиновникам знадобилося три (!) роки.
Питання комунікації: хто та як попереджав про небезпеку в Одесі
Одним з пунктів підозри Труханову як очільнику міста є «неналежне оповіщення населення про загрозу надзвичайної події». Ексмер не погоджується з таким звинуваченням, про що написав у своєму ТГ-каналі: «Одеситів попереджали про зливу, але повідомлення від Гідрометцентру надійшло вже тоді, коли люди, на жаль, загинули».
Насправді, був ще прогноз рятувальників, який опублікували о 6-й ранку 29 вересня (за добу до трагедії), а міська влада його не врахувала. Хоча у ньому було звернення до містян: «не залишати домівок без нагальної потреби».
ТГ-канал «Одеса. Офіційно», який є основним офіційним джерелом отримання інформації для одеситів, це попередження не розмістив. Лише наступного ранку влада повідомила просто про «значний дощ», який очікували вдень.
Будь-які попередження у зв’язку з негодою на сайті Департаменту освіти та науки, як і повідомлення про зміну формату чи режиму навчання, – відсутні. Хоча, наприклад, 2024-го через значний дощ і штормовий вітер колишня очільниця одеського Департаменту освіти Олена Буйневич застерігала батьків від пересування містом з дітьми. Учням було запропоновано на вибір і очну, і дистанційну форми навчання.
«Оперативне» реагування на повідомлення ДСНС викликає логічні запитання щодо комунікаційного алгоритму співпраці різних структур міста. Це могло вплинути на подальше блокування дітей у садочках і школах, пасажирів у громадському транспорті.
Хоча слід віддати належне подальшим повідомленням влади, яка оперативно інформувала одеситів про місця підтоплень, зміни руху громадського транспорту та локації ускладненого проїзду.
На позачерговій сесії питання оповіщення і комунікації міських чиновників зі службами не порушували та не аналізували.
Читайте також: Винні у потопу в Одесі змились швидше ніж бруд з асфальту: чому вулиці затопило і загинули люди
Про що не згадали чиновники: перевірки одеських активістів
Одна з найпоширеніших версій причин масштабних наслідків зливи в одеському інфопросторі – засмічення колекторів. Першим спростувати або підтвердити цей факт вирішив відомий екстремал і волонтер, нині бойовий медик Євген Лата.
Він спустився до мережі колекторів під вулицею Балківською і Пересипським мостом (вони мають відводити дощові води), щоб перевірити їх справність. Як видно з фото- та відеофіксації, що миттєво розлетілися мережею, великі магістральні тунелі мають чимало проблемних ділянок. Бокові дренажні ходи практично не функціонують, через що значній частині ливневих вод просто не було куди стікати. А між тим, у справному стані вони можуть приймати значну кількість води.
Не колекторами єдиними: думка еколога
Керівник ГО «Зелений лист» Владислав Балінський в інтерв’ю «ОЖ» розповів, що трагічні наслідки цієї зливи – сукупність декількох причин, адже стан водовідведення міста залежить від багатьох факторів.
Перший – це співвідношення площі багатоповерхової забудови до зелених зон. Асфальт і бетон утворюють водонепроникний шар, який не дає дощовій воді природно всмоктуватися в ґрунт. У результаті формуються потужні потоки, що рухаються відповідно до рельєфу місцевості.
– Якщо порівняти, наприклад, з 2016 роком, то сьогодні ми маємо зовсім інше співвідношення, – розповідає Балінський. – Зелені зони масово знищуються, забудова хаотична. Достатньо пройтися схилами поблизу Французького бульвару та Аркадії. Зрозуміло, що цей фактор уже неможливо радикально змінити, але наслідки можна мінімізувати. При проєктуванні нових будинків слід ретельніше розраховувати пропускну спроможність систем водовідведення, зокрема й колекторів.
Другий ключовий фактор – технічний стан інженерних споруд і комунікацій зливової каналізації. Йдеться не лише про колектори, а й про дорожні водозбірні сифони – це елементи, які мають накопичувати пісок, каміння та сміття, запобігаючи засміченню труб.
Еколог вважає, що через фактичну монополію дорожніх будівельних компаній (передусім групи «РОСТ», яку пов’язують з ексмером Одеси) та відсутність належного контролю порушуються технологічні норми. У результаті сифони швидко засмічуються, а до колекторів потрапляють замулені стоки, що зменшує їхню пропускну спроможність.
– Не менш важливою є якість робіт під час нескінченних ремонтів теплових, газових і водопровідних мереж. Труби укладають у П-подібні залізобетонні лотки, які часто засипають звичайним піском замість гравійної суміші, як того вимагає технологія, – зазначає Балінський. – Пісок просідає під вагою транспорту, а після злив він вимивається до колекторів, де утворює тверді відкладення. Через це дороги просідають або провалюються, а бокові гілки колекторів, зокрема аварійні, втрачають функціональність.
Згадав пан Балінський і обіцянки пана Труханова 2012 року побудувати буферні ставки-накопичувачі, які б могли суттєво розвантажити зливову систему.
Ні буферних ставків, ні генераторів
Вулиця Балківська, де загинула ще одна жертва повені 30 вересня, має в Одесі не дуже добру репутацію – після кожного дощу слід перечекати, поки нею можна буде йти чи їхати. Цього ж разу вона перетворилася просто у бурхливу річку, значною мірою через непрацюючі насосні станції, які були знеструмлені внаслідок негоди, про що повідомляв Інфоксводоканал.
Природно, що під час повені увімкнути їх вже не вдалося. Та чому ці стратегічно важливі об’єкти міської інфраструктури не були забезпечені резервним живленням? Хоча потужні генератори у місті є. Вони були отримані у якості гуманітарної допомоги саме для використання на об’єктах критичної інфраструктури. Проте частина з них була розміщена у ресторанах, автомийках або поблизу приватних володінь чиновників. За цим фактом ще у 2024 році було відкрито кримінальне провадження.
«Любі друзі на посадах»
До вже озвучених екологами та владою причин слід додати ще дві: невдалий підбір кадрів ексмером і передачу у приватну власність Водоканалу, переконаний ексзаступник мера Одеси з питань житлово-комунального господарства Валерій Матковський.
– Труханов як міський голова приймав рішення по кадровим призначенням, – каже Матковський. – Проблема кадрова, спеціалістів однозначно в цьому [трагедії 30 вересня] присутня.
Наслідок призначення на ключові для міста посади друзів та однопартійців – роздача земель під забудову без створення необхідної системи водовідведення та безгосподарність відповідних комунальних служб. Адже нові житлові комплекси врізалися у вже існуючу каналізацію, яка не має необхідної пропускної спроможності.
Район, у якому винаймала будинок загибла родина, складається з приватних домоволодінь. Водовідведення таких будинків має відбуватися згідно з технічними умовами, які видає Інфоксводоканал. За словами Валерія Матковського, більшість мереж у цьому районі або відсутня, або прокладена з кричущими порушеннями. До того ж саме ця компанія обслуговує значну частину системи водовідведення.
Валерій Матковський переконаний, що влада не робить головного – висновків. Не звертає уваги на потенційні ризики повторення ситуації вже в інших районах, насамперед, на Гагаринському плато та в Аркадії. Там дуже щільна забудова, проблеми з колектором, який ніяк не можуть відремонтувати, ускладнений рух транспорту, що значно перешкоджатиме роботі рятувальних служб.
Небезпека не зникла
На думку керівника ГО «Зелений лист» Балінського, необхідно провести повний аудит стану зливової каналізації, колекторів і дренажних галерей, розробити план реконструкції та технічного обслуговування. Окрему увагу слід приділити дренажним системам уздовж узбережжя – їхній стан критичний, а ризик зсувів через підтоплення лише зростає. В умовах кліматичних змін подібні зливи вже не виняток, а нова реальність. І це треба робити не після зливи, а постійно.
Післяслово
Наразі питання, що робити одеситам під час злив, поки чиновники шукатимуть кошти та будуватимуть нові колектори, залишається без відповіді.
Між тим, мешканці району, де загинула родина переселенців, бояться кожної значної зливи. І нарікають на бездіяльність влади, яка більш ніж за місяць навіть не спромоглася прибрати нанесене зливою будівельне сміття, прочистити залишки зруйнованої каналізації та полагодити дорогу. У той же час будівництво нових приватних будинків поруч триває…
Читайте інші розслідування “Одеського Життя”:
- Мільярди на рік: чому влада Одеси не допускає жителів до планування витрат
- Одеський узвіз і 100 мільйонів для «Ростдорстрою»: у ремонті після ремонту не знайшли винних
«Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми».
