Ключові моменти
- Артисти Центру військово-музичного мистецтва ВМС (Одеса) вперше в історії України здобули почесну відзнаку — символічний меч герцога Единбурзького — на міжнародному музичному фестивалі військових оркестрів у Шотландії.
- Під час виступу гасло “Слава Україні!” підхоплювали 250 тисяч глядачів з усього світу. Глядачі аплодували стоячи.
- Організатори пішли на ризик, допустивши українців без гарантій прибуття та без повноцінного промо-відео через заборону масштабних репетицій на відкритому просторі.
- Британські військові допомогли з логістикою, забравши оркестрантів літаком із Польщі через закритий повітряний простір України.
Війна, відсутність літаків й промовідео: флотські музиканти могли не потрапити на фестиваль
Центр військово-музичного мистецтва ВМС (Центр) можна справедливо вважати творцем нової мілітарної оркестрової культури в Україні. Адже його доробок не лише марші, патріотичні славні та класичне виконання народних й військових творів. Джаз, фольк, видовищні дефіле – програма Центру має чимало оригінальних рис.
– Проте виступи на міжнародному музичному фестивалі військових оркестрів «The Royal Edinburgh Military Tattoo-2025» були академічними і за умовами заходу мали складатися лише з національної музики, – розповів Любомир Сукенник, начальник Центру військово-музичного мистецтва – начальник військово-оркестрової служби Військово-морських сил України, капітан 2 рангу. – За кордоном творчість військових оркестрів – елітарне й популярне музичне мистецтво.
У світі існує чимала кількість фестивалів для таких колективів, а «The Royal Edinburgh Military Tattoo-2025», на якому виступали наші військові музиканти, має давню історію. Цьогорічний фест проводиться вже в 75-й раз. Проте, до останнього тижня перед виїздом оркестранти не знали, чи потраплять на нього.
– До подій такого рівня (500 учасників, 25 колективів, півтори тисячі обслуговуючого персоналу й організаторів, виступи протягом місяця) готуються за рік до початку. Ще у листопаді 2024 року ми отримали перше, неофіційне, запрошення телефоном від Міністерства оборони Великобританії. І стали думати, оцінювати наші спроможності. Вирішили ризикнути й за місяць нас запросили офіційно, – розповів Любомир Сукенник.
Захід має суворі вимоги до учасників: гарантоване прибуття оркестру від країни-учасника, виступ не більше семи хвилин, виключно національна музика у програмі, попереднє надсилання промовиступів, щоб підтвердити рівень виконання колективу.
– А як ми можемо гарантувати прибуття, коли в країні війна? Тут не знаєш, що завтра може статися. Тому організатори йшли на певний ризик, і ми дуже вдячні, що, попри певну невизначеність, нас все ж допустили до участі. Та й з відео були проблеми. Спочатку пандемія, тепер велика війна – зараз заборонені масштабні репетиції, виступи на відкритому просторі, тож і відзняти відео у потрібному форматі було неможливо. Ми надіслали лише партитуру й звук. Як нам вдавалося проводити репетиції надворі – розповідати не буду, це таємниця. Проте й тут організатори пішли нам назустріч. І з логістикою допомогли – британські військові нас літаком забирали з Польщі, оскільки наш повітряний простір закритий.
7-40 у шотландському замку: що виконував оркестр ВМС
У Європі дуже сильні оркестрові традиції. У багатьох країн чимало музики, яка може ідентифікувати той чи інший народ, вона впізнавана іншими.
– В Україні таких оркестрових творів мало, тому програму ми добирали ретельно, часто її змінювали, як і танцювальні елементи, сценарій загалом. Ми дуже переживали, чи зможемо донести усі ті реалії, які в Україні зараз, до глядачів, чи зрозуміють вони за допомогою музики, що відчуває кожен із нас. І в нас це вийшло! Загалом ми провели 26 виступів і кожен присвятили нашим героям, нашій боротьбі.
Формат заходу «Tattoo» – це не просто виконання музики, це рухоме дійство, шоу, візуальне мистецтво.
– У виступі ми поєднали часову тривимірність: як жила країна до війни, як ми живемо зараз та віру у Перемогу за допомогою різних музичних творів. Починали «Козацьким маршем», далі – «Мелодія» Скорика, співали «Ой у лузі червона калина», використовували уривки з опери Лисенка «Тарас Бульба» та «Маршу ВМС», доповнювали виступ грою на українських народних інструментах – цимбалах і бандурі, поєднували з танцями. Усю нашу національну ідентичність, історію, культуру, мрії й прагнення поєднати й вкласти у 7 хвилин – неймовірно важко, так багато хочеться показати й розповісти! Але наш виступ був довшим з інших причин. Паузи між уривками виступів мали бути короткими, а в нас виходили довгими, бо глядачі кожен елемент супроводжували стоячи і з такими оплесками, що продовжувати було нереально, бо звуки наступних творів просто губилися в них. От і виходили наші виступи тривалістю 7 хвилин 40 секунд. Ми ж з Одеси.
Гасло «Слава Україні!» підхоплювали 250 тисяч глядачів з усього світу!
– Ми виступали на фестивалі 26 разів і щоразу дивувалися, наскільки сильними емоційно були і виступи, і реакція глядачів. Здавалося б, виконуємо одні й ті самі фрагменти, але чуючи від ведучого заключні слова перед нашим виступом «Слава Україні!», – щоразу це було до мурах, до сліз! Ми проживали кожну ноту, рух – і глядач відчував це, його не обдуриш, – згадує Павло Івлюшкін, заслужений діяч мистецтв України, головний балетмейстер Центру.
– Я думаю, що саме у нашій щирості й полягала така реакція залу. На цей фест кожного року з’їжджаються глядачі з усього світу, і їхню підтримку ми відчували постійно. Працювати було важко: шоу відбувалися щодня, крім неділі, з 21.30 і до опівночі. За умовами заходу, перед виступом ще кілька годин відводилося для фото з глядачами. І саме це спілкування нас так надихало! Люди з різних країн висловлювали свою підтримку Україні, плакали, обіймали нас, розповідали, як вони допомагають нашим воїнам, волонтерять тощо. Цю атмосферу взагалі важко передати словами, – розповідає митець.
Перемога на фестивалі – заслуга усієї країни
– Ми, звісно, маємо досвід виступів на міжнародних фестивалях, проте не настільки масштабних, – згадує Любомир Сукенник. – Попри непросту підготовку, адже ми були єдиним колективом, який проводив репетиції за умов війни, і доволі серйозну конкуренцію з 25 найкращих військових оркестрів світу, ми майже не відчували духу суперництва. Переможця обирали таємним голосуванням учасники фестивалю, які віддали нам першість одностайно. Ми розуміємо, що наша перемога – це насамперед ставлення до нашої країни, наших захисників, тож це заслуга усіх нас. Підтримка відчувалася не лише під час фестивалю. Нам випала честь спілкуватися і з членами королівської родини Великої Британії, британського парламенту, виступати спільно з оркестром Шотландської гвардії у Букінгемському палаці – й усюди ми зустрічали теплий прийом.
– Цьогорічне гасло фестивалю – «Герої, які створили нас». Свій виступ ми завершили «Маршем ВМС», у якому є такі важливі для кожного артиста нашого колективу рядки:
«Браття! Послужим Україні ми!
За Чорне море станемо грудьми!
За наш чудовий і чарівний Крим!
За Український прапор, що над ним!»
Ми щасливі, що нам вдалося найголовніше, – присвятити кожен свій виступ українським героям, які роблять усе можливе й неможливе, щоб ці рядки стали пророчими.
Довідка «ОЖ»: про Військовий оркестр ВМС
1993 року у Севастополі був заснований Військовий оркестр штабу ВМС, який за кілька років отримав статус Ансамблю пісні й танцю українського флоту, з 2008-го колектив став Центром військово-музичного мистецтва ВМС України. Після анексії Криму Центр передислокувався до Одеси. З 2014 року колектив не лише забезпечує музичне оформлення всіх заходів у ВМС, а й підіймає бойовий дух наших захисників на сході України й у військових шпиталях, дарує військове музичне мистецтво жителям Одеси та інших міст України.
Читайте також:
