Ключові моменти:

  • Богдан Шепеля з Кодими поєднав професію ветеринара з бджільництвом і вже 15 років успішно доглядає пасіку.

  • Пасічник наголошує: справжній мед мають давати бджоли, яких не підгодовують цукровим сиропом.

  • Дружина пасічника Росіна виготовляє свічки з воску та настоянку з прополісу, які дарують користь і друзям, і близьким.

  • Богдан щороку відправляє мед із власної пасіки українським воїнам, вірячи в силу цього продукту для здоров’я й духу.

Вберегти вдалося всіх бджіл

ШЕПЕЛЯ БОГДАН
Богдан Шепеля – ветеринар та пасічник з Кодими.

Коли перед Богданом постало питання, ким бути, хлопець обирав між ветеринарією та економікою. Батько порадив обрати професію ветеринара, адже Богдан змалку любив тварин та хотів всім допомогти

Закінчивши з відзнакою Вінницький технікум ветеринарної медицини, він продовжив навчання в Одеському аграрному університеті на ветеринарному факультеті. Повернувся до рідного міста, де й донині працює ветеринаром.

– Мій тато – Микола Шепеля – скрізь брав мене з собою: на риболовлю, на охоту, на пасіку. Він прагнув навчити мене, як він казав, чоловічим справам, – згадує Богдан. – Коли у тата стався інсульт, він сказав: «Сину, мусиш зайнятися бджолами, бо пропадуть». 

Тоді я звернувся до знайомого пасічника і попросив, щоб він мені розказав, що й до чого. Через декілька днів я вже опановував сам цю складну науку, – розповідає Богдан.

Багато читав спеціальної літератури, й сьогодні послуговується книгою «Робота на пасіці», яку подарував йому дідусь дружини Росіни. 

Згодом тато одужав і був завжди поруч, скеровував, підказував. Тоді вдалося зберегти всі бджолосім’ї й тато ним дуже пишався. З того часу медова справа зайняла чільне місце у його житті.

Де це ідеальне місце для пасіки та для людей?

Пасічник Богдан Шепеля
Пан Богдан на пасіці.

Згодом пан Богдан вирішив мати свою пасіку. І почав шукати для неї ідеальне місце. Знайшов у селі Шершенці, що розташувалося на пагорбах Поділля. 

Тут, біля старого млина, в ущелині, посеред багатої рослинності стоїть глинобитна хата, а навколо неї – заквітчані бджолині хатки. Поруч жебонить річка Білочі.

Богдан каже, що його бджілкам тут також, серед затишної природи, добре. Адже далеко за медоносами не треба літати. І джерельна вода поруч.

Тож на березі річки можна спостерігати багато крилатих трудівниць. Тут не тільки бджоли почуваються комфортно і затишно, а й гості, які приїздять відпочивати та набиратися сил і здоров’я.

Краплину меду можна виміряти в кілометрах

– А знаєте, що бджолі потрібно налітати триста тисяч кілометрів, відвідати десять мільйонів квіток, щоб зібрати кілограм меду? – запитує пасічник.

І починає з любов’ю розповідати про бджіл, наголошуючи на тому, що людині є чому у них повчитися. Найважливіше – працьовитості. 

Вулики гудуть вдень і вночі. Бджола майже не спить. У них свій устрій, кожна з бджіл знає свою справу. Тут є королева-матка, розвідники, охорона, годувальниці, працівниці. У будиночку живе від 60 до 120 тисяч комах.

Спочатку чоловік боявся бджіл, а згодом звик, що вони інколи жалять. Дістає жало та працює далі. Коли гарна погода й у бджіл є запас меду, працює біля вуликів навіть не запалюючи димар, каже, що тоді вони на нього не звертають уваги.

Коло бджіл завжди вистачає роботи, а найбільше її при викачці меду. Але качати мед господарю дуже подобається. Адже це результати праці божих комах та людини. І якщо інші пасічники залучають до цієї роботи рідних чи друзів, то Богдан з усім воліє справлятися сам.

– Нехай це займе трохи більше часу, але я зроблю все сам, бо знаю, що за чим робити. І хоч ці турботи втомлюють, все ж вони приємні.

Правильний мед від правильних бджіл

– Цього року майського меду не було. До початку червня йшли дощі, весна була холодна, з нічними заморозками. А це позначилося на цвітінні медоносів, звідси й на збір меду – бджоли майже не працювали, просто не могли. Сподіваємось на літній збір, який дасть мед із різнотрав’я. Він має надзвичайно приємний смак та дуже корисний як загальнозміцнювальний при боротьбі із застудами, для підвищення імунітету, – зазначає пан Богдан.

Пасічник акцентує, що все це є у натуральному меді, виробленому бджолами, які не знають цукру. Адже окремі бджолярі з метою економії годують бджіл взимку цукровим сиропом, а не медом, як належить. Тоді у бджіл руйнується ферментний апарат. Вони дають мед, але він не має лікувальних властивостей, бо в ньому відсутня біологічна активність.

Щедрі дарунки від родини бджолярів

ШЕПЕЛЯ РОСІНА
Росіна Шепеля – дружина пана Богдана.

Цього року Росіна, дружина пасічника, захопилася виготовленням ароматних свічок з воску.

– Така свічка пахне медом і квітами, має гарний колір. Її аромат заспокоює. Бджолиний віск має лікувальні властивості. В народі його використовують для лікування запалення гайморових пазух, від нежитю, при ревматичних болях, як протизапальний засіб. Свічка із бджолиного воску під час горіння очищає все навколо, – ділиться знаннями жінка.

Крім того, Росіна готує настоянку прополіса, яка є гарним антисептиком, протигрибковим засобом та антибіотиком. Якщо, наприклад, у медову воду додати прополіс, то це знімає запалення. А маточне молочко покращує імунітет та відновлює клітини печінки.

ПРОПОЛІСУУ НАСТОЯНКА
Настоянка прополісу.

До речі, ароматні свічки та бджолопродукти подружжя готує не на продаж, а щедро роздаровує рідним, друзям і просто знайомим.

Як згадує Росіна, її прабабуся Мотя любила повторювати: «Ще, дочко, ніхто три рукави не зносив. Все, що робиш, то собі».

– Коли добру енергію віддаєш, то вона до тебе добром повертається, – переконана родина Шепелів.

Коли мед розливаєш – зберігай тишу

Пасічник Богдан Шепеля з дружиною
Пасічник Богдан Шепеля з дружиною Росіною.

Подружжя розповіло, що, розливаючи мед, ніколи не підвищують голос, здебільшого мовчать чи подумки читають молитви. Адже вважають, що разом з медом передаються людям думки та емоції, тож нехай вони будуть добрими.

А ще пасічник сам доставляє мед людям. Так, здати мед заготівельнику простіше і швидше. Але Богдан прагне і тут робити добро людям. І зізнається, що отримує задоволення від спілкування, від нових знайомств.

– Мед  має бути щодня на вашому столі, – переконує Богдан. – Вся наша сім’я щодня споживає мед. Корисно розчинити чайну ложку меду у склянці теплої води і випити за тридцять хвилин до сніданку та на ніч. Зранку це допомагає травній системі та зміцнює серце і судини. А випитий на ніч – сприяє кращому сну. Мед попереджає багато хвороб, заспокоює нервову систему.  

Купуйте у людей, яким довіряєте

– Що є найважливішим у вашій справі?

– Все потрібно робити з душею, тоді все буде добре, – каже Богдан. – Доглядати бджолосім’ї непросто. Для цього треба постійно вчитися, набиратися досвіду, проводити профілактику хвороб. Важливим є вибір місця для пасіки – бажано, щоб воно було серед різнотрав’я. Праця на пасіці дає душевний спокій та продовжує життя. Тому до бджіл треба ставитися з любов’ю. І йти до них лише з гарним настроєм.

 – Де краще купувати мед?

– Найкраще мед купувати у того, кому довіряєш. Нагадаю, що мед, зібраний правильно, містить багато корисних речовин і майже всю таблицю Менделєєва.

Мед зі своєї пасіки відправляє захисникам

Щоразу, коли Кодимщина збирає посилки для воїнів, Богдан передає на фронт мед зі своєї пасіки.

– Воїнам потрібне здоров’я. А мед дає фізичні та духовні сили, лікує багато хвороб, – каже пан Богдан. – Це якраз те, що потрібно нашим воїнам.

Богдан переконаний, що після російсько-української війни світ зміниться на краще. А природа, попри людську агресію, живе своїм життям, прагне відновитися, загоїти рани.

– Гарним прикладом для людини є бджоли, які навіть у розбитих містах та селах, без догляду людини, не перестають працювати, носити мед і дбати про гармонійне життя бджолосім’ї, – розмірковує Богдан Шепеля. – Цього сьогодні дуже не вистачає людям.

Читайте також: 

 

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі