Тим, кому слово «німфоманка» незнайоме — пояснюємо науково: це жінка з патологічно надмірним сексуальним потягом. А по-простому — статева попрошайка.
І ось нещодавно з вуст майбутнього підсудного Гаазького трибуналу (зараз він очолює МЗС РФ — лавров, бандитська кличка “Понурий кінь”) прозвучало, що ця статева попрошайка — серед трьох головних радників путіна: Іван Грозний, Петро Перший і вона — Катерина Друга. Заодно й заснування Одеси їй приписав.
Читайте також: День народження Одеси: що не так з нашою історією?
Якось я на книжковому розвалі на знаменитій одеській барахолці біля Старокінного ринку, серед безлічі книжок на величезному брезенті з написом “Усе по 10 грн”, побачив томик, за яким колись довго ганявся в часи книжкового дефіциту (хоча що тоді не було дефіцитом?). Йдеться про «Імператрицю Фіке» Всеволода Іванова.
Потримав у руках, погортав, але не купив: усе ще мрію повернутись додому, у МИРНИЙ Херсон, коли припиняться артобстріли міста “великоросами”. А вдома на полиці така ж книга є. Здам у макулатуру до біса — безжально, щоб менше цей ідеологічний «вонізм» поширювався!
До речі, ось вона, знакова дата: 19 квітня 1783 року було оприлюднено маніфест Катерини про приєднання захопленого російською армією Криму до Росії.
Прусська принцеса
Отже, хто ж вона, ця «дама з Амстердама»? Точніше, вона з прусського Штеттина — столиці Померанії (тепер це польський Щецин), і при народженні звалася Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербстська, донька князя Ангальт-Цербстського, племінниця шведського короля, троюрідна племінниця прусського. Мати кликала її на німецький манер лагідно — Фікхен або Фіке. Відправляючи її у 14 років у Росію, суворо наказала триматися подалі від політики у цій дикій, нецивілізованій, варварській Росії.
Уточнимо: Фіке відправили для шлюбу, і вже за рік, у 1745-му, вона стала дружиною Петра Третього, який при народженні звався Карл Петер Ульріх, герцог Гольштейн-Готторпський. Материній пораді не влазити в російську політику вона не дуже прислухалась: у 1762 році її коронували як імператрицю Катерину Другу. На цьому посту вона змінила свого чоловіка, який помер, імовірно, не без її участі.
Дружина імператора
Вона його заїздила? Тобто в сенсі — задушила увагою. Хоча навряд чи: їхні стосунки з самого початку були на кшталт «ти мене хочеш, як я тебе боюся».
Перші роки спільного життя Петро зовсім не цікавився дружиною, шлюбних стосунків між ними не було. Катерина згодом писала: «Я чудово бачила, що він мене зовсім не любить. Через два тижні після весілля він довірливо повідомив, що закохався в дівчину Карр, фрейліну».
Попри це, іноді вони все ж «дружили тілами» — принаймні, в 1754 році Катерина народила сина Павла. Хоча багато істориків вважають, що справжнім батьком був її коханець Салтиков.
Після народження Павла стосунки з чоловіком остаточно зіпсувались. Петро кликав її «запасною мадам» і відкрито заводив коханок, не забороняючи це й Катерині.
У цей час вона «злилася в екстазі» зі Станіславом Понятовським — майбутнім королем Польщі. І в 1757 році народила дочку Анну, що дуже обурило Петра. Він заявив: «Я зовсім не впевнений, що ця дитина від мене, і чи повинен я її визнавати».
У 1761 році померла матір Петра — Єлизавета, й він почав правити країною, відкрито живучи з коханкою Єлизаветою Воронцовою. Дружину він поселив в іншому кінці Зимового палацу, де вона спокійно завагітніла від чергового «трударя» — князя Орлова.
Пояснити, що «вітром надуло», вже було неможливо, бо подружнє спілкування на той момент припинилось. Чоловік Катерині був потрібен як зайва дірка в голові. І вона все зробила для того, щоб улітку 1762 року Петро III зрікся престолу. Після чого його заарештували — й невдовзі він загинув за нез’ясованих обставин.
Особисте життя імператриці
А далі, як кажуть, «душа понеслась до раю, а тіло — в поліцію». Хоча точніше — в скількох напрямках понеслось тіло «ікони» — радниці путіна, можна приблизно визначити, якщо загуглити «Список чоловіків Катерини Другої».
Свята мати Божа, там же народу — як на Привозі! І це лише ті чоловіки, що «фігурували в інтимному житті імператриці». Вони разом «нафігурували» їй ще щонайменше трьох дітей, хоча деякі історики нарахували аж сімох.
Це були не вуличні чутки, а серйозні дослідження. Історики брали прізвища зі спогадів сучасників. У списку літератора Лонгінова, опублікованому істориком Бартенєвим у журналі «Русский архив» за 1753–1796 роки, фігурує 15 чоловіків. А у списку Я. Л. Барскова — 19.
Загарбниця Катерина
Не будемо лукавити, мовляв, саме через це Катерина Друга стала взірцем для путіна. Тут інше: між сексуальними епізодами вона за роки свого правління серйозно посунула кордони імперії — захопила частину Речі Посполитої, Північне Причорномор’я, Крим, Кубань, Картвело-Кахетинське царство на Кавказі.
Ось і путін твердить: у Росії немає кордонів. За Катерини в експорті Росії не було готової продукції — лише сировина й напівфабрикати, а 80–90% імпорту становили промислові товари з-за кордону.
Читайте також: Навіщо путіну Одеса: чому він марить містом і руйнує його (відео)
А хіба зараз інакше? Наприкінці правління Катерини II Росія опинилась у страшенній фінансовій кризі. Загальний борг становив 205 млн рублів. Її зовнішні позики погасили лише в 1891 році.
А що з економікою у путінській РФ нині, наприкінці його «царювання»? Він же управляє за тією самою методикою: «Перше правило — щоб люди думали, ніби вони самі цього хочуть».
Отже, імператриця стала зразком для нинішнього «імператора». Що ж, побажаємо йому повторити її долю і в наступному. Ось що написав Пушкін у 1824 році:
«Старушка милая жила
Приятно и немного блудно,
Вольтеру первый друг была,
Писала прозу, флоты жгла,
И умерла, садясь на судно».
Так, за однією з версій, ця стара б… (блудниця) померла в 67 років, невдало сівши на нічний горщик…
І далі поет рубанув правду-матку:
«Россия, бедная держава,
Твоя удавленная слава
С Екатериной умерла»
Як у воду дивився Олександр Сергійович…
Щодо Одеси: колись у місті були вулиця і площа на честь Катерини ІІ. Тепер уже ні. І правильно. Міф про заснування Одеси цією імператрицею давно спростований.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса