Зеленіють кущі, а десь вже і дерева. А от і квіти – теж перші… З цього приводу навіть суперечку невеличку почула. На гілочках дерева з’явились білі квіточки, хтось каже – це вишня, хтось стверджує, що абрикос. А ось на деяких кущах навіть з’явились таблички з назвами.
– Лавровишня, – читає жіночка.
– Навіть не знала, що воно таке… Добре, що написали. Красивий кущ, зелений, – каже інша.
Місцевий котик крутиться поруч з лавкою, де присіли літні люди. Одна з жіночок бере його на руки. Кіт собі сидить спокійно, немов каже: «Ну якщо нічого смачненького не принесла, то хоч потримай на руках. Наступного разу приноси щось поїсти…».
Хтось на лавці сидить, вдивляється в мобільник: що там з новинами? Хтось прогулюється потихеньку, наче хоче відпочити від усіх новин разом, негараздів і тривог…
А ось і вже відомий портрет героя-захисника: «Бути воїном – жити вічно!». Які часи – такі й стінописи…
А старий-старий бульвар стає все краще і краще, нагадує на кожному кроці: милуйтесь, насолоджуйтесь, тепер кожного дня буде все красивіше і красивіше. Бо ж весна стає справжньою, «класичною» – зеленою, з квітами, з неповторною красою! Порадійте хоч трохи!
Тримаймося!..
За темою:
- Незвичний березень в одеському Міському саду;
- Березневе надвечір’я на одеських вулицях;
- Історія скверу Гамова: загадкові провулки, старі будинки і дух Одеси.
Фото авторки
