Коли заходить мова про те, як обрати професію так, щоб потім не жалкувати про зроблений вибір і вважати отриманий диплом предметом гордості, а не непотребом, що вкривається пилом на полиці, моя особиста історія виглядає справжнім еталоном.
Хтось – до коледжу, хтось – у поле
Ще зі шкільної лави я мріяла стати журналістом. Вступила до відповідного вишу, і ось уже чверть століття вдосконалююсь на масмедійній ниві. Сьогодні, на жаль, таких прикладів небагато.
Причин цьому декілька. Перша — дорога якісна освіта у ВНЗ. Як наслідок, абітурієнти обирають те, що дешевше, а не те що їм би хотілося. Друга проблема – це відсутність професійної орієнтації у старшокласників і, відповідно, нерозуміння, куди йти після закінчення школи, а найчастіше і небажання щось робити і чогось прагнути. Сьогодні додалася ще й третя причина – війна в країні. Батьки просто бояться відпускати дітей на навчання у великі міста. Безпека важливіша за наявність вищої освіти.
Так ось, зацікавившись тим, до яких ВИШів вступати сьогодні збирається молодь із південних районів області, я поставила це запитання юнакам та дівчатам. У результаті вималювалась така статистика.
- 40% учнів зупинили свій вибір на коледжах, де збираються освоювати спеціальності з б’юті-сфери, економіки та сільського господарства;
- 30% з опитаних абітурієнтів вступатимуть до вишів, 5 з них — до вишів інших країн;
- 20% старшокласників на цей час все ще не визначилися;
- 10% цілком задовольнить отримання атестата зрілості. Молоді люди — зазвичай це жителі сільської місцевості — вирішили спрямувати свої зусилля на виконання сільськогосподарських робіт. Така робота у селі є завжди, тому ті, хто не боїться фізичної праці та не мріє підкорювати наукові висоти, після закінчення школи готові записатися до трудових бригад, членами яких і так уже є, долучаючись до роботи у вільний від уроків час.
Кого шукають роботодавці?
Щодо спеціальностей, які обирають майбутні студенти, то серед них лідирують логістичний, юридичний та IT-напрямки. Також дуже багато охочих здобути педагогічну та психологічну освіту.
Заразом — можливо, це комусь згодиться у якості підказки — хочу звернути увагу на найпопулярніші спеціальності на ринку праці сьогодні.
Найбільш затребуваними є менеджери. Після них йдуть програмісти, розробники, веб-дизайнери, ілюстратори. Мають попит професії педагога, архітектора, будівельника, дизайнера, стиліста. До списку популярних входять спеціалісти — медпрацівники та фінансові аналітики.
Кому держава оплатить навчання?
Для тих, хто все ж таки мріє навчатися у вищих навчальних закладах, але потребує альтернативних джерел фінансування, уряд ухвалив у першому читанні закон, згідно з яким у новому навчальному році можуть почати видавати гранти на здобуття вищої освіти. Державне замовлення при цьому збережеться, але буде переорієнтоване на певні професії. Нова система, як вважають в уряді, який ініціював зміни, сприятиме більш цільовому та справедливому розподілу бюджетних коштів.
Ці зміни передбачені в урядовому законопроекті №10399 «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам», який 20 березня було прийнято Верховною Радою у першому читанні. Як сподіваються у Міністерстві освіти та науки, нова система почне працювати вже з вересня 2024-го.
Так, держава оплачуватиме 100% витрат на підготовку фахівців, у яких є суспільна потреба – це сфери безпеки та оборони, державного сектору, медицини, педагогіки тощо.
Тим, хто навчатиметься на «бюджеті», забезпечуватимуть перше робоче місце – контракт із працевлаштування підписуватиметься після 50% терміну навчання (якщо студенту не сподобається місце роботи, він може продовжити навчання на контрактній основі). Після підписання контракту студенту буде підвищено стипендію – до розміру мінімальної зарплати.
Обсяг держзамовлення щорічно визначатиметься Міністерством економіки відповідно до потреб держави. Від потреб у різних спеціальностях і залежатиме кількість бюджетних місць.
Крім цього, законопроект передбачає запровадження системи освітніх грантів для навчання у вишах – студенти матимуть змогу отримати від держави гроші та направити їх до бажаного університету. Таким чином, навчальні заклади конкуруватимуть за абітурієнтів.
Сума гранту залежатиме від результатів ЗНО або мультипредметного тесту (мінімум 150 балів із двох предметів) з коригуванням на коефіцієнт спеціальності. За підрахунками Міністерства освіти, розмір гранту може становити від 15 до 50 тисяч гривень (сума індексуватиметься залежно від інфляції).
Найбільш здібні абітурієнти отримають грант, який покриватиме всю вартість навчання, для інших діятиме механізм співфінансування – частину навчання доведеться сплатити самому, але в такому разі студент зможе скористатися пільговими кредитами в державних банках.
Гранти надаватимуться студентам, які навчаються на денній формі навчання, на чотири роки. Якщо студента відрахують, він втратить грант, але повертати використані кошти не потрібно.
Одним словом, можливості все-таки є. Важливо лише пробудити бажання їх реалізовувати. І в цьому дуже важливою є роль батьків та педагогів. Саме вони мають допомогти молоді обрати правильний шлях до їхнього щасливого майбутнього.
