Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. завершилася підписанням Адріанопольського миру. За його умовами до Російської Імперії відійшло узбережжя Чорного моря: на сході — від гирла Кубані до форту Святого Миколая (між Поті та Батумом), на заході — дельта Дунаю з її численними островами. У ті часи «володарі морів», британці, казали: «За прапором слідує комерція». І справді, російські торгові кораблі змогли вільно плавати по всьому Чорному морю, у протоках Босфор і Дарданелли, заходити в Дунай.
Зрозуміло, що для встановлення регулярних морських сполучень з одним із головних ділових партнерів Одеси — Константинополем необхідні були надійні пароплави. Покладатися тільки на «Одесу», яка вже другу навігацію борознила води Чорного моря, не доводилося. Її парова машина виявилася занадто слабкою, і під час штормів нерідко траплялося, що пароплав просто не вигрібав проти хвилі. До того ж палубна і машинна команди були нечисленні, особливо для плавання в складних навігаційних умовах.
Граф Воронцов піклуючись про заснування пароплавної лінії Одеса — Константинополь, клопотав перед Санкт-Петербургом про будівництво для цієї мети трьох нових пароплавів…
Випробування на міцність пройшло гідно
30 травня 1830 р. зі стапелів Олександрівської верфі в Петербурзі зійшла «Нева». Вона обійшлася державній скарбниці в 150 000 рублів.
І вже влітку пароплав вирушив від берегів річки, ім’я якої носив на борту, у далеке європейське плавання. Слід віддати належне мужності та морехідній майстерності екіпажу — всі були на висоті! Однак 5 вересня «Нева» потрапила в найсильніший шторм і зазнала чималих пошкоджень. З цієї причини до Лондона пароплав зміг дістатися тільки 13 жовтня. Потім від берегів Туманного Альбіону, подолавши бурхливі води Атлантики, пароплав успішно досяг Лісабона. З португальської столиці «Нева» зайшла в Гібралтарську протоку і знову потрапила в люту бурю. Коли відмовила машина, судно під вітрилами повернулося в Гібралтар, де залишилося для ремонту…
Відвідавши Італію, острів Мальту і порти Греції, 21 лютого 1831 року пароплав прибув до Константинополя. Уже 7 березня газета «Одесский вестник» з гордістю повідомила своїм читачам довгоочікувану звістку: «Пароплав «Нева», щасливо здійснивши подорож свою з Англії до Одеси, 4-го числа цього березня кинув якір на нашому рейді. Він надзвичайно швидкий і легкий на ходу, тож із Константинопольської протоки прибув сюди о 53 годині за протилежного вітру».
На морський перехід навколо Європи пішло понад півроку — не блискучий результат, але досить хороший. Адже плавання пароплава відбувалося в осінньо-зимову пору, коли на нього чатували шторми, тумани та підступні течії. Своєю відважною подорожжю «Нева» заслужено здобула собі репутацію міцного морехідного судна.
«Портрет» міцного морехідного судна
Корпус пароплава був набраний з добірного соснового лісу, з мідною обшивкою в підводній частині. На судні встановили три залізні парові котли і дві одноциліндрові парові машини загальною потужністю 80 кінських сил. Каюти, за відгуками, «оброблені вельми зручно і красиво», могли прийняти від 40 до 50 пасажирів. Як і всякий пароплав того часу, «Нева», крім парової машини з гребними колесами, зберігала також щогли з рангоутом і вітрилами.
До чого призвела розважальна затія
Через дванадцять днів після прибуття пароплава до Одеси на ньому здійснили прогулянку з порту до Одеського маяка (його побудували 1827 р. на Великому Фонтані) і назад військовий губернатор генерал-лейтенант А.І. Красовський, інспектор Одеської портової митниці дійсний таємний радник Є.В. Зонтаг і представники одеського купецтва.
Утім, прогулянка на «Неві» виявилася не просто розважальною витівкою. Як випливало з доповіді міністра фінансів на ім’я царя від 10 квітня того самого року, одеські негоціанти виявили похвальне бажання «… скласти компанію для сполучення за допомогою пароплавів із Константинополем… і з іншими портами, а також для тяги (буксирування — прим. автора) суден у Константинопольській протоці». Водночас справедливо передбачалося, що й уряду було б бажано вступити в пароплавне товариство, яке задумували на акціях. Ініціатором заснування акціонерного товариства став тодішній одеський градоначальник, дійсний статський радник А.І. Левшин. Перший рейс з Одеси до Константинополя пароплав «Нева» здійснив 7 травня 1831 року «у вигляді досліду» з шістьма пасажирами, поштою і вантажем на борту. А ще 2 травня «Одесский вестник» повідомляв про «Проект плавання пароплава «Нева» між Одесою і Константинополем». Там вказувалося, куди вносити гроші за проїзд пасажирів і провезення товарів, коли вантажити товари, а пасажирам прибути на пароплав.
Задоволення для заможних
Вартість проїзду на пароплаві до Константинополя:
- у 1-му класі — 100 руб;
- у 2-му — 50, для палубних пасажирів — 20 руб.
Для порівняння ціни того періоду:
- фунт (410 г) пшеничного хліба I ґатунку — менше 2 копійок;
- яловичини добірної — 7 копійок;
- відро кращої джерельної води із Середнього Фонтану — 1 копійку;
- Річна платня канцелярського чиновника — 75 рублів.
Як бачимо, пасажирами «Неви» могли стати тільки вельми заможні люди.
* * * * *
З Константинополя пароплав повернувся 16 травня — у Карантинну гавань Одеси з 12 пасажирами і вантажами. Того літа «Нева» здійснила ще чотири рейси і перевезла 123 пасажири, кореспонденцію і різні товари. Однак, як повідомляв «Одесский вестник» від 1 серпня, «з нагоди відкриття в столиці Оттоманської імперії зараз, подорожі туди пароплава «Нева» на деякий час припиняються».
Таким чином, в історії вітчизняного торгового флоту «Нева» стала другим за часом побудови одеським пароплавом і першим, який здійснив далеке морське плавання навколо Європи. За судном залишився і почесний привілей відкрити першу пасажирську, поштову та вантажну пароплавну лінію з Константинополем. Так було покладено початок закордонному комерційному пароплавству на Чорному морі.
