Третього квітня 1948 року президент США Гаррі Трумен затвердив Акт про надання країнам Європи допомоги, відомий як «план Маршалла». Значною частиною допомоги були продукти харчування, а не нові технології. Так повоєнна Європа оговтувалась, а США збували надлишки своїх товарів і посилювали вплив у майбутніх країнах ЄС. Трильйон доларів збитків від російської агресії в Україні. Мільярдні кредити і фіндопомога від ключових партнерів. Національний план відновлення з п’ятнадцяти програм. Чи можна це вважати «планом Маршалла» для нашої країни та чи допоможе нам він?
Відновлення України відкладається
Політолог Михайло Шабанов вважає, що системне відновлення країни відкладається. Причина: терміни завершення війни важко спрогнозувати.
Також є розбіжності між партнерами України щодо військової підтримки та фінансової допомоги. Особливо між трьома країнами — лідерами у єдиному європейському просторі: Францією, Німеччиною та Італією.
— На жаль, Європейський Союз не сформував єдиної політики щодо України. Кожна країна намагається просувати власні інтереси. У сенсі введення санкційних механізмів проти країни-агресора це було доволі помітно, — пояснив Михайло Шабанов.
На його думку, така ж політика буде проводитися й надалі. Але Німеччина ініціювала обговорення «плана Маршалла» для України ще у 2022 році.
«Грошей не вистачатиме ні на що»
— Оскільки збитки України від війни перевищили трильйон доларів (за оцінками уряду України) і це ще не кінець, грошей не вистачатиме ні на що, — вважає Віктор Гальчинський, економічний журналіст, директор з комунікацій Кредобанку.
Він переконаний, що сьогодні найреальнішим планом підтримки України є програма від ЄС Ukraine Facility Plan. Це п’ятдесят мільярдів євро від Європейського Союзу. Більш як 38 мільярдів з них — це кредитно-грантова підтримка поточних витрат бюджету. Інвестиційний фонд складає 6,8 мільярда євро.
— Цей фонд має на меті тільки заохочення до інвестицій, — підсумував Віктор Гальчинський.
В першу чергу — підтримка економіки та бізнесу
На думку Віктора Гальчинського, основні кошти «підуть» після нашої перемоги. Наразі ж першочерговою задачею є сприяння економіці та бізнесу. Аби вони дожили до перемоги.
Реальну підтримку поки що надають тільки міжнародні фінансові організації: ЄБРР, Європейський інвестиційний банк, Світовий банк. Ці організації спрямовані на приватні інвестиції. Також спільно з українськими банками вони роблять програми кредитних гарантій для українського бізнесу.
— На сьогодні ми єдиний банк, який з 2023 року має прямі гарантії Європейської комісії. Вони дають можливість кредитувати бізнес у прифронтових зонах. Сума гарантій десять мільйонів євро, яка з березня збільшена до 20 мільйонів євро, — прокоментував Віктор Гальчинський.
Безпекові угоди та постачання зброї
На думку політолога Михайла Шабанова, країни — лідери Європейського Союзу розуміють, що війна триватиме. Тому Україні необхідно надавати на постійній основі фінансову, економічну, гуманітарну, політичну допомогу. Ключовою є така інституція, як Європейський інвестиційний банк.
Важливим аспектом є постачання зброї. Безпекові угоди з Великобританією, Францією, Італією та Німеччиною — це фундамент. Ключові країни — партнери України розраховують на те, що наша держава зможе розпочати відбудову в координації з ЄС, G7 та G20 і багатьма міжнародними фінансовими установами й організаціями.
— Україну підтримають країни Балтії та Польща. У випадку Польщі певні суперечності у економічній сфері, зокрема у аграрній, не стануть на заваді у просуванні необхідних рішень щодо масштабного проекту відновлення. Позицію Франції щодо допомоги Україні можна назвати лідерською, — пояснив Михайло Шабанов.
Національний план відновлення
На думку Михайла Шабанова, Україна має власне бачення відбудови. Національний план відновлення Кабмін презентував ще у 2022 році. Він складається з п’ятнадцяти національних програм і охоплює всі основні сфери життєдіяльності держави. Значний акцент — на фінансуванні потреб оборони та безпеки. Нацплан є фундаментом для залучення економічної допомоги наших партнерів.
— Його можна розглядати як поєднання власних зусиль та відповідно американських і європейських партнерів для економічної макродопомоги. Але Україна зацікавлена також у масштабному перезавантаженні власної економіки для покращення своїх показників на шляху євроінтеграції, — вважає Михайло Шабанов.