Начальник поліції Одеської області Іван Жук зазначив спецназівців, які одні з перших кинулися на порятунок жителів ушкодженої ворожою ракетою багатоповерхівки під час атаки 29 грудня.
За виявлені мужність і героїзм полковник поліції вручив поліцейським відомчі відзнаки, серед яких «Знак пошани» та годинник, повідомили у поліції Одеської області.
Нагадаємо, ранок п’ятниці 29 грудня став в Одесі жахливим і трагічним: внаслідок масованої ракетної атаки, яку влаштували російські терористи, в місті повністю зруйновано приватний житловий будинок, пошкоджено триповерховий будинок, а також повністю вигоріло кілька поверхів у житловому комплексі, куди потрапила російська ракета .
Внаслідок атаки загинули 4 людини та ще 32 постраждали. Пізніше в лікарні помер 77-річний потерпілий.
“Завдяки вашій оперативності, злагодженості, професіоналізму було своєчасно організовано та проведено евакуацію постраждалих із зруйнованої та палаючої будівлі”, – зазначив під час вручення поліцейським нагородам начальник ГУНП Іван Жук.
Про рятувальну операцію розповідав один із нагороджених правоохоронців – інспектор взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення Артем Грушко.
Під час атаки він перебував у укритті, там почув потужний вибух.
Ми з колегою Олексієм Сітаром піднялися на гору і побачили, що вражена багатоповерхівка. Я швидко зняв куртку, взяв аптечку з бандажами, турнікетами, тампанадами, яку завжди ношу з собою в рюкзаку, і ми побігли туди, – згадує перші хвилини трагедії Артем Грушко.
З другого поверху на балконі кричали жінка та чоловік, а за ними було повністю зруйновано їхню квартиру. Артем із колегами та цивільними людьми знайшли драбину, але її не вистачало, щоб дотягнутися до постраждалих. Тому вони доточили її собою, стаючи один на одного.
Надавши допомогу цим постраждалим, поліцейські почали обстежувати будівлю всередині, розгрібати завали, оточувати периметр, відводити людей на відстань, бо боялися, що з даху на голови почнуть падати уламки та розчищати територію для того, щоб проїхати спецтехніка рятувальників.
Ми швидко побудували з хлопцями план, сформували групи, взяли ломи, кувалди, медичні засоби і пішли працювати. Коли зайшли в будівлю, всередині була така висока температура, що на мені плавилася кофта. Було важко дихати, але ми не здавалися. Прочісували кожен поверх знизу вгору, і назад. Вивели чоловіка, винесли на ношах літню жінку… Там була страшна картина. Але мені не вперше довелося таке бачити, тому я ставився до цього вже спокійно, – каже спецпризначенець.
Читайте також: Пекучий біль у грудях коли тебе реанімують: відверта розповідь про війну, поранення та тяжку реабілітацію
