Старий, сліпий жебрак одесит, все своє життя провів, збираючи милостиню на розі Дерибасівської та Рішельєвської, слухаючи кроки людей, дізнається своїх клієнтів.
“Тук-тук”, – лунають кроки.
Судячи по легкості та впевненості, це молодий чоловік, який протягом багатьох років проходив повз жебрака й кидав у його капелюх 10 гривень.
“Тук-тук”, – людина проходить поруч та подає жебракові п’ятдесят копійок.
– Зачекайте, зачекайте, – гукає його сліпий. – Скажіть, що відбувається? Раніше ви мені подавали 10 гривень.
– Розумієте, я одружився і тепер не можу витрачати так багато на милостиню.
– Цікава справа. Він, бачте, одружився, а я що, повинен утримувати його сім’ю?!
Хочете більше анекдотів? Такі вам сюди:
