Кожна громада Одещини надає широкі можливості для розвитку дітей різного віку – для них створені та працюють спортивні секції, школи мистецтв, різноманітні гуртки. А чим зайнятися, як реалізувати себе так званому третьому поколінню? Ось тут – проблеми.
Як говорить голова Ренійської ради ветеранів Валентина Степаненко, для людей похилого віку найбільша проблема – дефіцит спілкування. Їхні діти та онуки зайняті роботою – непросто в наш час виживати.
Третьому поколінню міста Рені пощастило: вже десять років тут активно працює громадська організація «Наше наследие» під керівництвом Галини Маратаєвої.
Ця організація діє за багатьма напрямками, які становлять інтерес, у тому числі й для представників старшого покоління.
Клуб вихідного дня в Рені
Чотири роки тому було створено Клуб вихідного дня. За цей час організовано безліч одноденних поїздок пізнавального характеру, адже довкола – стільки цікавого! Різні музеї, історичні пам’ятки, регіональні фестивалі культури, причому не лише в Україні, а й у сусідніх Молдові та Румунії. Кожна подорож – це нові знання, яскраві враження, знайомство з цікавими людьми.
Що важливо: одноденні поїздки під силу літнім людям і не вимагають великих фінансів — витрати йдуть тільки на транспорт, а «гальмо» можна взяти з собою.
Кілька років тому Галина Маратаєва вийшла з ініціативою організувати клуб «Italiano vero» – для вивчення італійської мови, оскільки сама ним володіє. Найактивнішими учасниками цього клубу стали пенсіонери. Дехто дивувався – ну навіщо їм італійська мова?
— Вивчення мов — це ліки від маразму, щоб раніше часу не настали вікові зміни, — відповідає на це питання Олена Долапчіу, яка пропрацювала в медицині 60 років. — Хочемо ми того чи ні, а на порушення пам’яті страждають 20% людей. Потрібно давати роботу своєму головному мозку. На заняттях ми вчимо не лише слова, а й пісні італійською мовою. А Клуб вихідного дня – це можливість рухатись, що для мене, як сказали лікарі, єдиний спосіб жити. Так, 8 червня ми відвідали румунське місто Галац на фольклорному фестивалі. Познайомилися з майстринями, які вивчають орнаменти та відтворюють національні вишивки Трансільванії, Буковини та інших регіонів. Ми побачили народні танці – це дуже цікаво!
Оскільки активісти громадської організації нерідко бувають у прикордонних районах Молдови та Румунії, виникла ідея вивчати і румунську мову – щоб обходитися без перекладачів. Таким чином, почав працювати ще клуб «Vecini buni», що в перекладі з румунської означає «хороші сусіди».
Читайте також:
