Олександр загинув 25 травня. Він служив у розвідці. Того дня пішов на завдання першим і потрапив під потужний обстріл, розповідають його товариші по службі.
Після повномасштабного вторгнення росії, Олександр і його старший брат Сергій пішли звільняти країну від окупантів. Обидва були спрямовані під Бахмут, але на різні сторони міста.
Олександр виховувався у багатодітній сім’ї – їх росло троє братів.
Сім’я виховала гідних синів України, хоч батьки-діди були з етнічних росіян.
У Сергіївці Олександра запам’ятали спокійним, спортивним хлопцем. І багато жителів села згадують, як він грав у футбол, а його батько стояв на воротах.
Олександр створив таку саму, як у батьків – хорошу, порядну сім’ю, в якій без батька залишилося троє дітей – два сини та донька.
Нагадаємо, ми писали, як на Одещині ховали молодого командира.
Читайте також про втрати ворога та ситуацію на фронті за інформацією Генштабу ЗСУ.
