Одеська вулиця Асташкіна — з тихих і дуже давніх. На планах міста вона з’явилася ще 1814 року. Тягнеться від Тираспольської, «вливається» в Дігтярну. Невелика вулиця, але зі своїм колоритним настроєм. Пройдемося?
Одеська вулиця Асташкіна: характер із вигином
Є у вулиці особливість: вона не пряма, як абсолютна більшість вулиць в історичній частині міста. Вона має кривизну, є в неї такий собі «завиток». Тому й її перша назва була — Крива, пізніше — Крива-Ямська. Потім стала Провіантською (тут розташовувалися харчові склади). Сучасну назву вулиця отримала 1971 року на честь Михайла Асташкіна, льотчика-винищувача, який загинув 1941 року бою під Одесою. Про це свідчить меморіальна табличка на початку вулиці.
Що ж до факту, що вона «вливається» на вулицю Дегтярну, то це не зовсім так. Асташкіна, по суті, закінчується на площі, яка ще називається Льва Толстого, але ось-ось отримає нове ім’я.
Сьогоднішній колорит вулиці — це, звичайно, майже неймовірне поєднання «позавчора і сьогодні». Враховуючи, що вулиця зовсім невелика, то виходить, що кожен крок по ній дає вам можливість опинитися в різних часових відрізках.
Історичні будинки, які є пам’ятками архітектури — як, наприклад,будинок Рибака, що чудово зберігся, — звично уживаються з непомітними на перший погляд патріархальними двоповерхівками.
Ще кілька кроків — і черговий зразок далекого архітектурного минулого вже важко розглянути через хмарочос, розташований поруч. З побудовою хмарочосів на Асташкіна місцевіжителі намагалися боротися. Пікети, як показує практика, у таких випадках не допомагають, от і отримуємо «змішування епох».
Тиха патріархальність старої одеської вулиці
Тим часом вулиця Асташкіна все одно примудрилася зберегти свою тиху патріархальність. Тут вам і старенькі клумби, яких з любов’ю доглядають мешканці вулиці, і різноманітність (теж «епохальна») дорожнього покриття.
З особливостей: як вуличні квітники — дерев’яні ящики під старовину. Втім, і використані шини, як на багатьох інших старих міських вулицях, теж є вуличними вазами.
Парканчики, огорожі, старі балкони, ліпнина, що збереглася на фасадах – ніякі висотки не здатні поки поміняти усталені прикмети давнього зовнішнього вигляду старої вулиці.
І, як і раніше, приводять сюди екскурсоводи цікавих, розповідаючи, як вулиця з її історичною і до сьогоднішньої лазнею, що працює, увійшла в маршрут кримінальною Одесою. До речі, під час екскурсії вам неодмінно повідають, що в часи, коли Асташкіна ще називалася Кривою, на ній розташовувався квартал червоних ліхтарів.
Одеська вулиця Асташкіна: фасадні нововведення та «дряхлості»
Час поспішає, вносячи нові прикмети до старої одеської вулиці. І вже під номером першим розташувався Театр малих комедій. До речі, повз нього не пройдеш: фасад розмальований дуже в тему.
І не дивуйтеся, що через два-три будинки ви побачите зовсім інший фасад — «старий», неабияк зворушений часом і епохами, обплетений проводами, але все ж таки зберіг прикрасу-оберіг з «раніше» у вигляді левової морди.
Тут завжди багато авто та дуже мало людей — навіть у вихідний день. І, до речі, магазинами стара частина вулиці вас теж не потішить. Ще прикмета вулиці Асташкіна: вона здається трохи сонною, навіть зараз, у період буйного травневого цвітіння.
Місцеві жителі розповідають, що дерев на вулиці раніше було більше, і вона влітку здавалась схожою на садок. Нині ж (теж прикмета часу!) дерева на Асташкіна розташовуються «вибірково»: тут — густо, тут — пусто…
Читайте також, як молода одеська площа здобула історичну назву – Білої акації.
Фото авторки
