Війна з росією не змогла задушити українську культуру, і, навпаки, стала поштовхом для її бурхливого розвитку. Національне мистецтво наповнилося новими сенсами, а травматичний досвід трансформувався у яскраві та глибокі роботи художників. Все це понад рік фіксували українські музеї, робота яких також серйозно змінилася після 24 лютого. У Міжнародний день музеїв, 18 травня, ми поговорили з Одеським художнім музеєм про те, що відбувається із сучасним мистецтвом в Україні та як від війни рятують твори минулих століть.
Музей мав заспокоїти
За 4 дні до російського вторгнення ОХМ провів масштабний захід, запропонувавши відвідувачам безкоштовно прийти до музею. «Наукові дослідження стверджують – відвідування музею заспокоює та допомагає впоратися зі стресом», – таким був анонс недільної програми, яка мала відірвати одеситів від тривожних новин. Але хоч би як мистецтво заспокоювало, 24 лютого почалася війна, а музей, як і вся Україна, опинився в небезпеці.
Ящики для картин
Рано вранці того ж дня співробітники ОХМ вирішили законсервувати свою основну колекцію – цінні картини почали ховати у спеціальні дерев’яні футляри та переміщати у безпечне місце.
Володимир Дамаскін
«Після 24 лютого ми зовсім інакше подивилися на нашу культуру, і тепер розуміємо, чого ми можемо втратити. Ми побачили скільки музеїв руйнували чи грабували росіяни, тому для нас дуже важливо зберегти нашу культурну спадщину. 20 лютого був останній день, коли відвідувачі бачили колекцію нашого музею. Навіть коли полотна привезуть назад, ми не зможемо повернутися до старого формату експозиції. Ми її переосмислюватимемо», – зазначає Володимир Дамаскін, завідувач екскурсійного відділу ОХМ.
Великий переїзд картин
Довоєнна колекція музею зараз надійно захована, а місце її знаходження не розголошують. У деяких залах на відвідувачів сиротливо дивляться порожні стіни, а на звичному місці можна побачити лише найбільші полотна, які вкрай складно транспортувати. І все-таки попри «великий переїзд» картин, музей не виглядає сумним. Життя у ньому продовжується – на місці старих полотен з’являються нові об’єкти мистецтва, а більшість нових виставок так чи інакше тепер пов’язані з війною та агресією сусідів.
«Уламки старої колекції»
Після 24 лютого музей кілька місяців працював у закритому режимі, але вже у травні знову відкрився для відвідувачів. Частину полотен, що залишилися в музеї, об’єднали в нову експозицію під назвою «Уламки старої колекції».
«У такому форматі ми хотіли поговорити про те, як політика впливає на мистецтво. Ми почали дивитися на наші полотна не як на ізольовані художні об’єкти, а як на частину політичного та історичного наративу. У тому числі ми намагалися зрозуміти, чому ми є свідками саме такої історії?» – згадує Володимир Дамаскін.
Під ракетним ударом
Вже в липні Одеський художній музей планував відкрити виставку «До війни», яка складається з майже 600 нових полотен, що надійшли до музею 2021 року. Але просто перед відкриттям, 23 липня, росія вкотре обстріляла Одесу. Під ударом опинився порт, а разом із ним постраждав і Худмузей. Вибуховою хвилею на фасадній частині будівлі вибило шибки та скло, але, на щастя, ні картини, ні люди не постраждали. Але навіть не дивлячись на обстріл, за словами Володимира Дамаскіна, відвідувачі все одно цього дня хотіли потрапити до музею.
«Частину вікон ми встигли закрити ще до липневого обстрілу. Тож нам вдалося зберегли експонати, які перебували у залах. Після атаки ми замінили розбиті вікна, закрили їх щитами. У деяких місцях замість скла поставили пластик, оскільки він безпечніший», – каже завідувач екскурсійного відділу.
Заклеенные окна
Зараз вікна ОХМ заклеєні чорним скотчем, і це поєднання старовинної архітектури та слідів війни також по-своєму можна вважати окремою експозицією.
Грот, катакомби та бомбосховища музею
Після початку війни музею довелося запровадити нові заходи безпеки: скоротити максимальну кількість відвідувачів та обладнати сховище. У палаці Потоцьких, де знаходиться ОХМ, є своє, природне, укриття – підземний грот, тунелі якого виходять прямо в катакомби. Однак ця частина музею є експозицією, і навіть під час повітряних тривог відвідувачам там ховатися не пропонують. Справжнє сховище знаходиться в іншому підземному приміщенні. Тут помітно тепліше, є місця для сидіння, медикаменти та навіть радіоприймач.
Грот Одеського худмузею
«Артефакти нуля» та війна, що застигла в смолі
У січні 2023-го в ОХМ відкрився новий виставковий цикл – «Мова війни», – в рамках якого сучасні українські художники по-своєму переробляють травматичний досвід у мистецтво.
Виставка Одеського художнього музею «Артефакти
нуля»
Проєкт Євгена Баля «Артефакти нуля» показує, як фрагменти боєприпасів, знайдених на полі бою, перетворюються на культурні об’єкти. Під рукою художника метал, який вбиває українців, перестає бути страшним і набуває нового змісту.
Експозиція Одеського художнього музею, присвячена війні
Водночас проєкт «Артефакти війни» зібрав прості, на перший погляд, побутові речі: манікюрні ножиці, ключик або рушник. Але кожна з цих речей несе свою історію, пов’язану з війною. Наприклад, тут є частина залізного православного хреста, яка символічно впала перед війною. Кожен предмет залитий епоксидною смолою, ніби символізуючи, що ці військові історії мають залишитися у вічності.
Все буде Україна
Цьогоріч Художній музей планує запустити лекційний курс про українське мистецтво. За словами Володимира Дамаскіна, інтерес до національної творчості в одеситів зараз дуже великий, хоча підвищуватися він почав ще до війни.
Військова агресія росії не вбила українське мистецтво, а навпаки, дала потужний стимул для його розвитку. Цього року в ОХМ заплановано понад 20 нових виставок, хоча до війни таких проєктів було близько 12-ти. Художники продовжуватимуть говорити про війну, а музей зберігатиме цю поліфонію голосів.
«Після Другої світової у колекції ОХМ було не так багато предметів, присвячених війні: хтось із художників не хотів про неї говорити, хтось не міг. А ми хотіли б зберегти цей важливий для української історії пласт культури, щоб спогади про нову війну не зникли. Нам хотілося б показати, що музей живе, і через культуру ми продовжуємо говорити, що «Все буде Україна», – каже Володимир Дамаскін.
