Весняна посівна 2023 року загрожує відмовою землеробів від сівби зернових на користь олійних, а також інших сільгоспкультур, які можна буде реалізувати в Україні.
Головною проблемою багатьох хліборобів залишається відсутність обігових коштів, адже вони не можуть продати врожай за нормальною ціною. Тому декому з фермерів через нестачу мінеральних добрив, насіння та пального буде непросто провести весняну посівну кампанію.
Тому цьогорічна стратегія аграрного сектору економіки — навіть не прибуток, а виживання!
Які проблеми очікують українських аграріїв навесні
За оцінками експертів Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), вітчизняних фермерів навесні очікують однакові проблеми:
- дорогі добрива і нестача коштів для їх купівлі (до відсутності обігових коштів призвів непроданий врожай, в окремих господарствах зерно на складах лежить ще з 2021 року);
- низькі ціни на агропродукцію та проблеми із логістикою;
- масове блокування податкових накладних.
Разом з цим податкова утричі «перевиконала» план перевірки ліцензій на зберігання фермерами пального для власних потреб і масово позбавляє сільгосппідприємства дозволів на таке зберігання. Окрім цього, ще й митниця масово завищує вартість імпортних добрив на 100 доларів за тонну і більше та затримує їх постачання під посівну.
Які основні проблеми в аграріїв Одещини
Віктор Мазуренко. Керівник фермерського господарства «Обрій»
Керівник фермерського господарства «Обрій» Любашівської територіальної громади Віктор Мазуренко невтішно констатує, що низькі ціни на агропродукцію ледь покривають затрати на вирощене збіжжя, а деколи є нижчими за собівартість. Так, до відкриття «зернового коридору» ціни на пшеницю зменшилися на 30-50 відсотків порівняно з довоєнним часом. А ось світові ціни зросли майже вдвічі. Значно піднялася вартість мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, солярки, запчастин до техніки. За його словами, він буде змушений значну частину орних площ перевести в пар. Це буде вигідніше, ніж сіяти збиткові культури.
Віктор Мазуренко вважає, що українських землеробів хочуть «поставити на коліна»
Доречно сказати, що торік в Україні запроваджено новий податок на землю, і перші платежі потрібно робити вже цього року. Мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки сільськогосподарського призначення становить 1,2-1,3 тисячі гривень за гектар. 2024-го його розмір збільшиться ще до 1,4-1,5 тисячі гривень.
Сергій Паровик. Депутат Подільської райради
— До усіх платежів додатково додається ще 2-3 мільйони гривень. Зважаючи ще й на труднощі з реалізацією вирощеної продукції та сівбою, доведеться зовсім непросто господарювати, — констатував депутат Подільської райради землероб Сергій Паровик. — Та попри це, наші аграрії-волонтери продовжують допомагати армії. А ось дехто з керівників господарств, пожертвувавши копійки, за тисячі доларів перекуповує пайовиків.
Також Сергій Паровик зазначив, що великою проблемою для хліборобів Одещини залишається необґрунтовано висока нормативно-грошова оцінка землі сільськогосподарського призначення. Оцінка землі проведена за застарілою методикою. Середня ціна гектара ріллі, зокрема в посушливих районах області, становить 31 тисячу гривень, а в інших областях, де опади кращі, — 26-28 тисяч…
Попри війну, окуповані території, зруйновані підприємства, агросектор залишається лідером в українській економіці. За рік було експортовано продовольства на понад 23 мільярди доларів, що становить 53 відсотки від всього експорту з України.
Стосовно підтримки аграріїв, то завдяки залученням донорських коштів 131 мільярд гривень спрямують на доступні кредити під 5-7-9%; 1 мільярд гривень — на надання грантів агропідприємствам (сади, теплиці); 360 мільйонів — для фонду гарантування кредитів у сільському господарстві.
За оцінками Української зернової асоціації, цьогоріч посівні площі скоротяться приблизно на 40 відсотків, що спричинить зменшення майже удвічі виробництва зерна.
Читайте також:
