Історія розвитку вітчизняної музичної культури нерозривно пов’язана з містом Ананьїв, де з 1875 по 1882 рік трудився український композитор Петро Іванович Ніщинський.
В цьому місті він викладав грецьку мову в чоловічій прогімназії, а у жіночій гімназії — російську. В Ананьєві ж Ніщинський організовує молодіжний хор.
Свій відомий музичний твір «Вечорниці» — вставна сцена до вистави «Назар Стодоля» (за драмою Тараса Шевченка) — композитор написав саме в цьому місті. До нього увійшла й пісня «Закувала та сива зозуля».
Музичну картинку з народного життя було презентовано в Єлисаветграді (нині Кропивницький) 1875-го. Є свідчення, що у виконанні хору «Закувала та сива зозуля» брав участь у 1891 р. Федір Шаляпін, коли працював в українській трупі Георгія Деркача.
Відтоді пісня «Закувала та сива зозуля» розлетілася світом. Символізуючи буремний дух непокори, вона викликає хвилюючі роздуми про український народ і його невичерпні духовні сили.
Читайте також: Війна вас не чіпає: історія жінки з Кілії про війну та волонтерство не з лінії фронту
