Віра Холодна – це не просто ім’я та образ. Це ім’я жінки, доля якої була пов’язана з Одесою. У дореволюційному кіно було багато «королів екрану», але «королева» була одна — Віра Холодна.
Молоді роки Віри Холодної
Віра Холодна з чоловіком Володимиром Холодним
Народилася Віра Холодна (Левченко) у 1893 році, в сім’ї вчителя місцевої гімназії в Полтаві. Вона була незвичайною дитиною. Не за роками серйозна, вже у 12 років розмовляла з дорослими лише «на рівних» і вражала коло питань, які її цікавили.
На випускному гімназійному балу Віра познайомилася з молодим юристом Володимиром Холодним і, як ви зрозуміли за її новим прізвищем, з радістю зробила її своєю.
Це кохання витримало всі випробування: і випробування розлукою (під час війни 1914 року чоловік, Володимир Григорович, бився на фронті), і найбільше випробування — випробування славою (коли Віру Холодну як «Королеву екрану» оточували сотні шанувальників).
Аста Нільсен як прототип для Віри Холодної
Нільсен була, мабуть, єдиною з тодішніх актрис, хто замість прийнятих тоді в кінематографі зовнішніх проявів почуттів (заламування рук, дике закочування очей), раптом виявила на екрані стриманість.
Але як був виразний кожен її жест! Кожна фільму, як тоді казали, Асти Нільсен була для Віри дорогоцінним уроком.
Перша світова та пошук акторів всередині країни
А тут якраз почалася Перша світова війна. У Росію майже повністю припинилося ввезення іноземних кінострічок. Але глядачі вже звикли, що у синематографах двічі на тиждень з’являється нова програма з кількох фільмів.
Де їх брати? І стали розмножуватися свої кінофірми.
Перші проби та слава Віри Холодної
Перші спроби восени 1914 року в «Тіман і Рейнгард» виявилися невдалими. Режисер Гардін зняв Холодну в маленькому епізоді на балі в «Анні Кареніній», поставив її таланту діагноз: «Нічого не вийде — звичайність».
Але вже менше ніж через пів року її талант актриси, який сколихнув усю країну, розкрив Микола Францович Бауер.
Перша стрічка Віри Холодної «Пісня урочистого кохання», воістину, стала її тріумфом. Такого ще не було. Вся Росія переглянула фільм кілька разів. Одного дня Попелюшка стала принцесою. І принцесу оточили королі, лише екранні. І які: Рунич, Мозжухін, Чардирін, Максимов, Полонський!
Сам Станіславський Костянтин Сергійович приготував їй роль Катерини у своїй постановці «Грози» в Московському художньому театрі (МХТ). Але Віра Холодна тактовно відмовила метру театру. Швидше за все тому, що знала: усі актриси Станіславського чомусь провалилися у незвичному для них кінематографі. От і не хотіла сама повторювати їхній досвід на сцені МХТ.
Більшовики та вимушений переїзд до Одеси
А потім прийшов 1917 рік, почалася революція. Хтось у більшовицьких верхах гасло «Геть царів!» згоряння поширив і королів — королів екрана. Довелося кіновиробництво у Москві згортати. А тут згадали, що в Одесі давно вже збудовано декорації для зйомок фільму «Княжна Тараканова».
Група вирушила в експедицію на південь, як би в інший вимір. В Одесі зібралися не лише найкращі представники російської інтелігенції, а й перебувала добровольча армія.
Концерти, застуда та смерть
Дружина бойового російського офіцера Віра Холодна не могла відмовитися від благодійних концертів, збори від яких йшли пораненим.
Вже була застуджена, а тут просто на колінах благали виступити. Як було відмовити? І це сталося: вона виступала на благодійному вечорі, танцювала, розпалена вийшла на балкон, де її прохопило різким морським вітром. У неї почалася іспанка (так тоді називали грип).
Одеські медичні світила, професори Коровіцький та Усков, намагалися здійснити диво. Але що? Антибіотиків не було. Давали аспірин, і розтирали камфорним спиртом. Увечері о пів на восьму з під’їзду будинку, ридаючи, вибігла якась дівчинка, і за мить усі вже знали — померла.
А коли 19 лютого промайнула чутка, що о 4 годині ранку відбудеться винесення тіла артистки з дому Папудова до Преображенського кафедрального собору для відспівування, — майже вся Одеса о 4 годині ранку у лютий лютневий мороз зібралася. тут, щоб проводити свою улюбленицю.
Зірки не гаснуть, вони йдуть
Вражаюче, але вся її артистична кар’єра вклалася в неповних п’ять років (1915-1919). Зараз неможливо уявити, яких вершин досягла б Віра Холодна, якби не померла у 26 років.
Примітно, але все життя її супроводжувала таємниця, яку намагалися розгадати і суперниці, і глядачі, і господарі кінофірм: у чому секрет успіху цієї, по суті випадково прийшла в кіно жінки ?
Листа сторінки спогадів про неї, мимоволі з’являється одне неймовірне, але, можливо, найреальніше пояснення: її успіху супроводжувала … Любов. Вона ніколи не представляла на екрані це почуття. Вона завжди і на екрані, і в житті по-справжньому любила. Цим вона підкорила і всю Росію, і улюблену нею Одесу. А любов тим і прекрасна, що завжди народжує любов у відповідь.
Читайте також: Пам’яті Віри Холодної: зірка та смерть легендарної актриси німого кіно
