Ключові моменти:
- Законопроєкт про декриміналізацію порнографії підтримали у першому читанні
- Кримінальні справи відкривають і проти звичайних громадян
- Стаття 301 може впливати на навчання, роботу й службу
- Авторка називає реформу необхідною для сучасної України
Як закон про «контент для дорослих» перетворює звичайних людей на злочинців
Верховна рада нарешті наважилась на декриміналізацію дорослого контенту. Відповідний законопроєкт підтримано у першому читанні. Щоправда, ця новина дещо загубилася серед тонн іншого «порноконтенту» – щодо відставки пана Федорова. Проте наслідки від декриміналізації порно можуть бути не менш значущими і навіть більш довгограючими. Розберемось, чому.
Цю життєву історію мені розповіли днями як кумедну, з фірмовим одеським гумором.
До однієї родини завітала поліція – по юного зловмисника, який займався «розповсюдженням порноконтенту». Виявилося, що 17-річний юнак справді зберігав якесь порно в своєму ноуті, чисто для душі (ну і трохи для тіла).
Ошелешений батько, якому й на думку не спадало, що це може бути злочином, негайно вступився:
– Ой, ну дивиться він це, ну так ми в курсі! Я і сам дивлюсь час від часу, нормальна справа, що ж тут такого кримінального? От, гляньте, і в мене є…
Мати сімейства була дещо більше обізнана в примхах нашого вельми совкового законодавства та й взагалі більш тривожна. Тому вона тихо зойкала та втрачала свідомість десь на задньому плані цієї комедії. Бо вже розуміла, до чого йде.
А йшло воно до злочину за статтею 301 Кримінального кодексу. Покарання – від великих штрафів до позбавлення волі. І якнайменше – судимість, яка закриває людині багато шляхів у житті. Наприклад, батько сімейства був моряком, він саме готувався йти в довгий рейс, але ці плани довелося надовго відкласти через розпочате слідство. А хлопець планував вступити до вишу, і з цим теж почали вимальовуватися проблеми.
На цьому етапі чимало розумників заперечують: та не може бути! Це пусте свавілля поліції чи взагалі вигадка! Адже закон карає тільки за розповсюдження порно, а хлопець просто скачав собі та дивився, чи не так?
Так. Але є нюанси. Коли ми чуємо про “розповсюдження”, то уявляємо якогось професіонального торговця порнографією, який з цього живе. Чи підпільну крамничку порно. Чи збоченця, який розсилає своїм жертвам неприємні «голі» картинки. Проте порноконтент «тільки для себе», коли його скачали на торенті, часто автоматично ставиться потім «на роздачу», а отже – таки розповсюджується. І це, на погляд правоохоронців, робить вас злочинним порномагнатом.
Аби довести, що йдеться не про одну кумедну історію, наведу тут цитату зі свіжого огляду «Судово-юридичної газети»:
«Щороку в Україні відкривається близько 1 500 кримінальних проваджень за дорослий контент. Норма нерідко застосовується не лише до організаторів незаконного бізнесу, а й до звичайних громадян, які обмінюються інтимними фото чи відео за взаємною згодою».
Маємо й зловісну статистику: нині кількість облікованих правопорушень за ст. 301 КК України зросла майже вдвічі – з 903 справ (у 2023 році) до 1522 справ (на листопад 2025 року).
А ще є речі, про які не напише судово-юридична газета, проте вони добре відомі. Наприклад, те, як можна підпортити життя та закрити рота будь-якій людині, трохи ширше використовуючи статтю 301. Навіть у найобережніших та цнотливих є свій син, чоловік, брат, батько. І хтось із них із величезною ймовірністю дивиться те порно, і качає улюблені ролики на свої пристрої, і пересилає друзям…
Не дарма найпалкішими лобістами декриміналізації «дорослого контенту» стали наші військові. По-перше, вони навіть не приховують, що перегляд порновідео підіймає бойовий дух набагато краще, ніж патріотичне кіно чи промови Головнокомандувача. По-друге, саме військові, які роками не бачать своїх дружин чи коханих, найчастіше стають тими громадянами, що «обмінюються інтимними фото чи відео за взаємною згодою». Бо це єдине особисте життя, яке вони нині мають.
Що ж до справжніх порнобізнесменів, виробників професійного дорослого контенту, то їх можна тільки привітати. Моралістам та скептикам раджу відсунути стереотипи («фу, це непристойно, тобто погано!») й подивитись на порно об’єктивно. Це дуже екологічний бізнес, він не забруднює навколишнє середовище. Це величезна індустрія, і фахівці вже підрахували, що вихід порно з тіні може принести бюджету країни до 500 млн грн на рік. Зрештою, ніхто не оскаржить, що ці люди справді заробляють свої гроші в поті лиця! А отже, вони теж мають право на соціальні гарантії, перерви-відпустки та візити пожежних інспекторів у пошуках обов’язкового вогнегасника десь у куті знімального майданчика…
Та й кіберполіція матиме більше вільного часу, аби зайнятися нарешті справжніми кіберзлочинами, тобто аферами та шахрайством, від яких ми справді потерпаємо щодня.
Куди не кинь оком – самі тільки плюси. Лишилося тільки чекати на остаточне прийняття цього закону. Якщо нічого не зіпсують, то ця ініціатива, без сумніву, стане найкориснішим з усього, що наприймала Верховна Рада цього року.
Читайте також:
- А які професії ми зараз поважаємо?
- «Не ховайте нас завчасно»: журналістка з Одеси — про те, чому професія досі потрібна
