Ключові моменти:
- Роздільна виникла завдяки будівництву Одесько-Балтської залізниці у XIX столітті
- Під час Української революції місто стало стратегічним вузлом, за який боролися різні армії
- Саме тут служила Харитина Пекарчук — перша жінка, нагороджена Залізним Хрестом Армії УНР
- Сьогодні Роздільна залишається важливим транспортним центром на шляху до Європи
У межах історичного відеопроєкту «Одеського життя» журналістка Ірина Полякова досліджує маловідомі сторінки історії міст і сіл Одеської області. Цього разу героєм випуску стала Роздільна — місто, яке для більшості пасажирів залишається лише пунктом пересадки, хоча його минуле нерозривно пов’язане з розвитком Півдня України, залізниці, Українською революцією та долями людей, які творили історію регіону.
У статті зібрано головні факти з відеорозповіді. Повну версію історичного дослідження можна переглянути на каналі «Одеського життя».
Як посеред степу з’явилося місто Роздільна
Історія Роздільної почалася не з фортеці, козацької слободи чи давнього торгового поселення. На відміну від більшості українських міст, її поява стала результатом суто інженерного рішення.
Після поразки Російської імперії у Кримській війні влада почала активно розвивати залізничну мережу на півдні. У 1863 році було затверджено будівництво Одесько-Балтської залізниці, яка мала з’єднати чорноморські порти з внутрішніми районами імперії.
Саме під час проєктування майбутньої магістралі виникла точка, де колії розходилися у двох напрямках: до Балти та до Тирасполя. Через це нова станція отримала цілком логічну назву — Роздільна.
Існує й місцева легенда. За переказами, раніше тут знаходилося степове озеро, яке в посушливі роки розділялося на дві частини. Саме тому станцію нібито спочатку називали Водо-Роздільною. Хоча документальних підтверджень цієї версії небагато, вона досі живе в народній пам’яті.
Будівництво залізниці ціною людських життів
Зведення магістралі відбувалося у складних умовах. На роботах використовували солдатів, штрафників і каторжан. Люди працювали по 15–16 годин на добу, мешкали у тимчасових землянках та отримували мізерну оплату.
Особливо гострою проблемою була вода. Після висихання місцевих водойм придатних джерел поблизу не залишилося. Питну воду доводилося доставляти залізницею у спеціальних цистернах.
Попри труднощі, поселення швидко розвивалося. Наприкінці XIX століття тут з’явилися локомотивне депо, поштово-телеграфна контора, промислові підприємства та склади для перевалки зерна, яке прямувало до Одеси.
Саме залізниця стала основою економіки міста і визначила його подальшу долю.
Читайте також: Від хабаря імператору до елітних котеджів: історія корупції в Одесі за 200 років (відео)
Чому за Роздільну воювали під час Української революції
На початку ХХ століття Роздільна перетворилася на один із найважливіших транспортних вузлів півдня України.
Під час подій 1918–1919 років контроль над станцією означав контроль над значною частиною регіону. Через це місто неодноразово переходило з рук у руки.
Тут побували більшовицькі війська, австро-угорські підрозділи, французькі інтервенти, загони отамана Григор’єва, війська УНР та денікінці.
Фактично Роздільна стала одним із центрів так званих «ешелонних воєн», коли ключову роль у бойових діях відігравали бронепотяги та контроль над залізничними вузлами.
Харитина Пекарчук — жінка, про яку варто пам’ятати
Однією з найяскравіших постатей в історії міста стала Харитина Пекарчук.
Доброволиця Армії УНР, вона працювала у санітарному потязі під час боїв за Роздільну. Коли серед військових почалася епідемія висипного тифу, Пекарчук продовжувала допомагати пораненим навіть після того, як сама тяжко захворіла.
За свою відвагу вона стала першою жінкою, нагородженою Залізним Хрестом Армії УНР — найвищою військовою відзнакою того часу.
Її історія є прикладом жертовності та служіння Україні, про який сьогодні знають далеко не всі.
Місто залізничних династій
Понад півтора століття залізниця залишається головною складовою життя Роздільної.
Тут сформувалися цілі родинні династії, де професія залізничника передається від покоління до покоління. Прадіди будували колії, діди працювали на паровозах, батьки освоювали тепловози, а сучасна молодь керує цифровими системами руху.
Саме ці люди створили особливий характер міста, яке продовжує жити в ритмі залізниці.
Що насправді розділяє Роздільна сьогодні
Сучасна Роздільна буквально поділена коліями на дві частини. Для місцевих жителів це не лише географічна особливість, а й частина повсякденного життя.
Водночас місто опинилося на важливому цивілізаційному перехресті. Через нього проходить дев’ятий пан’європейський транспортний коридор, який поєднує Україну з країнами Європи. Поруч знаходиться Придністров’я — територія замороженого конфлікту та постійних безпекових викликів.
Саме тому сьогодні Роздільна є не лише залізничним вузлом, а й символічною межею між минулим і майбутнім, між радянською спадщиною та європейським розвитком.
Завершення
Цей матеріал підготовлено за мотивами відеопроєкту «Одеського життя», авторкою та ведучою якого є Ірина Полякова. У відео значно детальніше розкрито маловідомі сторінки історії Роздільної, показано архівні фотографії та наведено факти, які не увійшли до статті.
Перегляньте повний випуск, щоб більше дізнатися про Роздільну, а також про інші міста й райони Одещини, історія яких часто виявляється набагато цікавішою, ніж здається на перший погляд.
Що ще є у відео, але не увійшло до статті:
- роль барона Карла Унгерна фон Штернберга у розвитку Одеської залізниці;
- як Роздільна пов’язана з одеським Горбатим мостом;
- легенда про степове озеро та появу назви Водо-Роздільна;
- історія отамана Юхима Божка та його незвичайного козацького загону;
- страйки роздільнянських залізничників у 1921 році;
- історії сучасних героїв Роздільнянщини та залізничних династій.
Читайте також інші статті, створені за відео «Одеського життя»:
