Ключові моменти:

  • П’ятеро випускників Долинського ліцею обрали професії, пов’язані зі службою Україні — ЗСУ та ДСНС
  • Одна з випускниць планує стати військовою психологинею та вступати до Військового інституту КНУ імені Шевченка
  • Понад 50 учнів ліцею отримали нагороди за перемоги в олімпіадах і конкурсах — це майже кожен третій школяр
  • У школі фіксують різке скорочення кількості дітей: цьогоріч четвертий клас закінчили лише вісім учнів, а до першого можуть піти всього шестеро

Журналістка «Одеського життя» Антоніна Бондарєва побувала на святі останнього дзвоника у Долинському ліцеї Ренійської громади, поспілкувалася з учителями, батьками та випускниками. За урочистими промовами й квітами тут особливо відчувалося, як війна та демографічні зміни впливають на вибір молоді й майбутнє сільських шкіл на Одещині.

Три випускники – у ЗСУ, два – у ДСНС

Цього року рідну школу залишили 18 юнаків та дівчат. Як розповіла класна керівниця Лариса Лєсних, шестеро з них планують навчатися за кордоном.

– Проте більшість випускників обрали українські виші, – каже Лариса Петрівна. – Двоє хлопців мріють стати рятувальниками та служити в ДСНС, ще один юнак бачить себе професійним військовим. Вражає те, що шлях захисниць обрали й дві дівчини.

Випускниця Лариса Лєсних
Лариса Лєсних

Одна з них, Дарія Салі, поділилася планами:

– Я вже взяла направлення до Військового інституту Київського національного університету імені Шевченка. Обрала спеціальність «соціологія» – хочу бути військовою психологинею. Переконана, що таких фахівців зараз критично не вистачає рідній Україні, і я хочу бути корисною.

Випускниця Дарія Салі
Випускниця Дарія Салі

Кожен третій учень – із дипломом

Свято останнього дзвоника перетворилося на справжній зорепад нагород. Грамоти та дипломи отримали всі, хто захищав честь ліцею на предметних олімпіадах, інтелектуальних битвах та творчих конкурсах.

– Наші талановиті діти цього року підкорили аж 37 різних олімпіад та конкурсів, – розповіла директорка ліцею Маріанна Черня. – Протягом року ми заповнювали величезну таблицю, фіксуючи кожну маленьку і велику перемогу, вираховуючи бали. Це була запекла, але красива боротьба, за підсумками якої ми визначили найкращих із найкращих у 12 номінаціях.

Вибух емоцій та гучні аплодисменти викликало коло пошани, яке зробили понад п’ятдесят нагороджених дітлахів – а це, на хвилиночку, кожен третій учень школи. Під щирі овації присутніх вони йшли, тримаючи свої дипломи, як справжні герої дня.

– Цього складного року наша школа була на «дистанційці» всього тиждень. Ми зробили все, щоб діти навчалися «очі в очі», у класах, а не через екрани моніторів, і це дало результат, – зазначила Маріанна Дмитрівна.

Тихий біль, що не минає

Проте крізь радість проривається й тихий біль, що сьогодні турбує кожного вчителя та батька – демографічна ситуація невпинно погіршується. Якщо дев’ятий клас ліцею закінчили 18 учнів, то четвертий – лише вісім. А восени до першого класу підуть у кращому випадку всього шість малюків.

Ця тривожна тенденція охопила як Ренійську громаду, так і країну в цілому. Саме тому на освіту чекають неминучі й болючі трансформації.

Раніше ми писали, чи потрібен випускний під час війни: що кажуть родини з Одещини.

Читайте також розслідування «Одеського життя» – Мільярди на шкільних обідах: одеська монополія, кримінальні справи й елітна нерухомість

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі