Ключові моменти:
- В Одесі відкрили виставку «Парність» художниці Олени Сердюченко про стосунки, самотність і внутрішні конфлікти
- У роботах поєдналися яскраві кольори, маски, символи та фантастичні істоти
- Частина картин народилася після особистих криз і драматичних подій у житті художниці
- Виставка триватиме до 12 червня на Соборній площі, 2
Журналістка «Одеського життя» Марія Котова побувала на відкритті виставки «Парність» і поговорила з художницею Оленою Сердюченко про картини, що народжувалися з особистих криз, переживань, кохання та самотності. Саме тому експозиція вийшла не «декоративною», а дуже живою й емоційною — такою, що змушує глядачів затримуватися біля робіт надовше.
Нескінченний внутрішній діалог
Іноді виставка — це просто картини на стінах. А іноді — розмова, після якої люди довго мовчать, ніби дослухаючись до себе. Саме такою стала «Парність» художниці Олени Сердюченко — серія робіт, де двоє постійно шукають одне одного: сперечаються, мовчать, віддаляються, наближаються, намагаються зрозуміти.
Сама художниця зізнається: тема парності переслідувала її десятиліттями, хоча усвідомила вона це лише зараз.
— Іноді художник роками створює твори, не усвідомлюючи, що крізь них проходить одна й та сама тема — тиха, наполеглива, майже доленосна, — говорить Олена Сердюченко.
У її роботах знову й знову виникають парні істоти — люди, тварини, маски, дивні створіння, абстрактні форми. Вони ніби ведуть нескінченний внутрішній діалог.
— Спілкуються, там є такі, що майже ворогуючі, сперечаються. Тобто різні аспекти спілкування на двох. Воно, мабуть, не таке вже й легке… Але важливе, — каже художниця.
«Парність» — не про романтичне кохання у звичному сенсі. Це історія про складний зв’язок між «я» і «ти», між людиною та її тінню, між логікою й інтуїцією, між тим, ким ми є, і ким могли б стати.
Особливо щиро звучить її зізнання про стосунки:
— Кажуть: стосунки — це робота. А я ніколи до кінця не розуміла, як саме виконується ця робота. Мені завжди здавалося, що відкритості, чесності і любові має бути достатньо.
Емоційний і тривожний живопис
Живопис Олени Сердюченко емоційний і тривожний водночас. Геометризовані фігури, яскраві кольори, маски, символи й фантастичні істоти створюють відчуття внутрішньої архітектури людських переживань. Це не ті роботи, які «просто подобаються». Вони чіпляють, провокують, іноді навіть лякають.
І художниця не боїться таких реакцій.
— Бувають негативні відгуки. Я ціную, що люди щиро висловлюються. Не просто фальшиві компліменти роблять, а кажуть правду, як сприймають.
Картини народжувалися з різних станів — після драматичних подій, внутрішніх криз, моментів кохання чи самотності.
— Деякі картини народжувалися після якихось драматичних ситуацій в житті. Як пророботка… Але і позитивні ситуації є. Виставки дають такий позитивний поштовх творчості. Люди приходять, відчуваєш зворотний зв’язок. Цікаво подивитися на свої роботи іншими очима. Люди бачать іноді щось не зовсім так, як я. І мені це цікаво.
Сьогодні, коли війна зробила життя крихким і непередбачуваним, люди все одно приходять на виставки. І це, каже художниця, для неї особливо важливо.
— Приємно, що приходять, не сидять вдома. Людям цікаво подивитися і поспілкуватися з художниками. Це дуже приємно.
А найцінніше для неї — той самий особливий погляд глядача.
— Найцікавіше, коли особливий погляд є. Може навіть несподіваний.
Виставка «Парність» триватиме до 12 червня (Соборна площа, 2). І, можливо, це саме та історія, після якої хочеться трохи довше дивитися не лише на картини — а й на себе.
Читайте також:
- Як Одеса допомогла народитися українському театру та відкрила Кропивницького
- Одеська художниця перетворила старі вікна на картини
- Одесі — 611 років: відкрилася виставку про справжню дату народження міста
Фото авторки
