Ключові моменти:
- Провулок Спартаківський в Одесі перейменували на провулок Пігрова в межах деколонізації;
- Нову назву дали на честь диригента й педагога Костянтина Пігрова, пов’язаного з містом;
- Стара топоніміка відображала радянську ідеологію та підлягала перегляду;
- Рішення пройшло обговорення та було закріплене розпорядженням обласної адміністрації.
Процес деколонізації в Одесі — це не лише формальне перейменування вулиць, а й спроба переосмислити історичний простір міста. У центрі уваги опиняються не таблички з назвами, а сенси, які вони транслюють, і культурні орієнтири, що формують міську ідентичність.
Провулок Спартаківський — показовий приклад такого переосмислення. Його попередня назва відсилала до образу Спартака, який у радянській традиції активно використовувався як символ революційної боротьби та ідеологічного спротиву. Саме тому подібні топоніми підпадають під дію закону про деколонізацію та підлягають перегляду.
Нова назва — на честь Костянтина Пігрова — вже пов’язана з реальною історією Одеси. Він був відомим хоровим диригентом і педагогом, викладав в Одеській консерваторії, створив кафедру хорового диригування та виховав ціле покоління музикантів.
Важливо, що рішення про перейменування не було спонтанним. Його запропонувала історико-топонімічна комісія при Одеській міській раді, після чого ініціативу обговорили на громадських слуханнях. Остаточно перейменування закріпили розпорядженням голови Одеської обласної військової адміністрації №694/А-2024 від 30 липня 2024 року.
В основі цього розпорядження — Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії».
Хто такий Костянтин Пігров і чому його ім’ям назвали провулок
Це Хаджибейський (раніше Малиновський) район міста. Почнемо з того, хто такий Пігров. Його зв’язок з Одесою — безпосередній: у 1920–1930-х роках і з 1936 року він викладав в Одеській консерваторії (з 1946 року — професор), де організував кафедру хорового диригування (1936) і керував нею до кінця життя. Також у 1920–1922 роках викладав теорію музики та сольфеджіо в Одеському інституті народної освіти, де готували вчителів.
Народився Костянтин Пігров у 1876 році в селі Ставропольського краю, у 1901 році закінчив класи Петербурзької придворної співочої капели, згодом став відомим диригентом і педагогом, одним із провідних хорових диригентів країни.
У 1930–1940-х роках жив у Молдові; у 1930 році створив у Тирасполі самодіяльний хор із молдавських робітників і колгоспників і до 1940 року був його художнім керівником. Цей колектив став одним із найкращих у республіці (з 1936 року — професійна капела «Дойна». У перекладі «дойна» — це традиційна молдавська та румунська лірична народна пісня з задушевним характером).
З 1944 року Пігров керував створеним за його ініціативою хором студентів Одеської консерваторії, який невдовзі став зразковим художнім колективом. На будинку №12 (Соборна площа) в Одесі встановлено меморіальну дошку, присвячену Костянтину Костянтиновичу Пігрову. У цьому будинку він із перервами мешкав з 1922 по 1962 роки. Помер у 1962 році, похований в Одесі на 2-му Християнському кладовищі.
Увага, “Одеське життя” підготувало для своїх читачів Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (оновлено). сподіваємось, він стане вам у нагоді.
Чому назву провулка Спартаківського деколонізували
А тепер — про попередню назву провулка. Здавалося б, яке відношення до деколонізації має Спартак — знаменитий римський гладіатор фракійського походження, який загинув у 71 році до нашої ери та очолив найбільше повстання рабів в історії Стародавнього Риму?
Він перетворив утікачів-рабів на боєздатну армію, завдав низки поразок римським легіонам і став символом боротьби за свободу. Багато хто читав роман «Спартак» Рафаелло Джованьйолі або бачив однойменний фільм із Кірком Дугласом у головній ролі. Історична область Фракія нині поділена між Болгарією, Грецією та Туреччиною.
Однак у радянській ідеології образ Спартака був переосмислений як символ революційної боротьби. Його ім’я широко використовували в назвах вулиць, стадіонів і організацій. Зокрема, існувало добровільне спортивне товариство «Спартак», засноване у 1935 році, яке стало одним із наймасовіших у СРСР.
Ім’я Спартака було популярним і в політизованій культурі того часу: його носили вчені, діячі та герої праці. Крім того, існували організації на кшталт «Союзу Спартака» — марксистського руху в Німеччині початку ХХ століття, що виступав за світову революцію.
У СРСР також діяли «юні спартаківці» — політизована дитяча організація початку 1920-х років, яка стала одним із попередників піонерського руху. Саме таке ідеологічне навантаження і стало причиною того, що топонім визнали частиною радянської спадщини.
Тому перейменування стало не просто формальністю, а частиною ширшого процесу деколонізації та переосмислення історичної пам’яті.
Раніше ми розповідали, чому в Одесі зникла вулиця Олеші і з’явилася вулиця Боровика.
Читайте також як в Одесі вулиця Новгородська стала вулицею Михайла Жука.
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
