Ключові моменти:
-
Одеські вулиці неодноразово перейменовувалися, відображаючи зміну епох, політики та суспільних настроїв.
-
Декомунізація в Одесі стартувала у 2016 році й супроводжувалася конфліктами між міською владою, ОДА та громадою.
-
Частина перейменувань була скасована або змінена через суди, що спричинило тривалу «топонімічну чехарду».
-
Після початку повномасштабної війни дерусифікація міських назв набула нового імпульсу й масштабів.
-
Рішення про перейменування часто ухвалювалися без публічних пояснень, що викликало нерозуміння й спротив частини одеситів.
Одеса з Ріхтером і Мазепою: перші перейменування
Декомунізація одеських топонімів розпочалася з 2016 року. Тоді, згідно з рішенням міськради, нові назви отримали близько десятка вулиць та провулків. Зокрема, на карті Одеси були увічнені імена Святослава Ріхтера і Давида Ойстраха.
На цьому «батьки міста» і заспокоїлися. Ось тільки тодішній губернатор Одеської області Міхаель Саакашвілі вирішив оптимізувати затягнуту декомунізацію. І своїм розпорядженням перейменував близько півсотні одеських вулиць.
Чим викликав бурхливу реакцію одеситів. Одні хвалили губернатора за сміливу директиву, інші – засуджували. Критики вважали, що в документі представлені вулиці, назви яких не мають стосунку до комуністичного режиму. Отже – під дію закону про декомунізацію не підпадають.
Тоді обурені «самоуправством» Саакашвілі, одесити навіть подали президенту України петицію з проханням зупинити перейменування.
«Одеське життя» не тільки стежило за «топонімічними баталіями», але й відображало думки одеситів. Так, багато хто був проти перейменування вулиці 25-ї Чапаєвської дивізії. Адже саме ця військова частина в 1941 році обороняла Одесу.
І взагалі, назви вулиць слід зберігати – як віхи в історії міста, вважали городяни. Інакше почнеться чехарда з перейменуванням при кожній зміні влади.
Були й протилежні думки. Губернатор виконав закон – і дуже добре, що в Одесі з’явилися вулиці Небесної Сотні та Мазепи. Порядок в головах одеситів треба наводити – щоб не зароджувалися маячні думки про Новоросію та Одеську народну республіку. Були пропозиції й зовсім радикальні – перейменувати Куликове поле в площу Святої Інквізиції. Про все це ми писали вже тоді.
Як стирали та повертали на одеські вулиці Терешкову і Гайдара
Міська влада нові назви не визнала. У 2017 році на сесії міськради депутати знову перейменували вулиці, декомунізовані Саакашвілі. Деяким із них повернули колишні назви.
Зокрема, на карту Одеси повернулися проспект Маршала Жукова, перейменований ОДА на проспект Небесної Сотні, вулиці Валентини Терешкової (Героїв Крут), Гайдара (Івана та Юрія Лип), Бєлінського (Леонтовича).
Правда, Приморський районний суд визнав рішення міськради незаконним. Зупинив перейменування своїм розпорядженням і тодішній мер Геннадій Труханов. За чутками, це сталося після того, як з ним «аргументовано» поговорив глава МВС і представники адміністрації президента.
Одесити на «топонімічну чехарду» відреагували більш ніж активно. Хтось категорично пропонував «притягнути до відповідальності всіх, хто проголосував за цю сепаратистську пропозицію». Хтось стверджував, що «справжні одесити – за старі назви». Були й компромісні варіанти: «перейменування вулиці потрібно обговорювати з її мешканцями». Втім, більшість резюмувала: «Як вулицю не назвеш – фасади все одно сиплються».
Пристрасті навколо Жукова
Тим часом «пристрасті навколо Жукова» розпалювалися. Подією, що викликала запеклі суперечки, став демонтаж членами організації «Національний опір» барельєфа «маршала перемоги» з фасаду будівлі Приморського військкомату. Зроблено це було з дозволу військових – активісти пред’явили відповідний документ.
Увечері на місці демонтованого барельєфа відбувся мітинг-реквієм – з квітами та свічками. Організував його депутат Одеської міськради від «Опоблоку» Богдан Гіганов. Після початку повномасштабного вторгнення він втік до Росії та закликав до капітуляції України.
Мітинг пройшов спокійно – під наглядом поліції. На іншому боці вулиці зібралися активісти «Національного опору». Після закінчення акції вони спалили квіти та портрет Жукова, розбили лампадки.
А між одеситами через знесення меморіалу розгорівся неабиякий конфлікт:
- «Жуков після Другої світової війни в Одесі за два роки очистив місто від усієї бандитської нечисті, злодіїв і мародерів», – стверджували одні.
- «Поки не розвінчалася пропаганда, для німців Гітлер теж був героєм», – аргументували інші.
«Це відвертий плювок в обличчя одеситам. Одеса буде патріотичним українським містом, але ми завжди будемо з повагою ставитися до тих, хто захищав наше місто, звільняв його від фашистської наволочі», – казав тоді Геннадій Труханов.
Про топонімічну чехарду в Одесі та судовий вирок
У 2020 році після звернення Труханова історико-топонімічна комісія міськради проголосувала за повернення проспекту Небесної Сотні імені Маршала Жукова, а вулиці Інглезі – 25-ї Чапаєвської дивізії.
Були проведені громадські слухання. Участь у них взяли всього 715 одеситів. З них за повернення колишніх назв проголосували 464. Проти – 251. Питання мало бути винесене на сесію міськради.
Тим часом чехарда з перейменуваннями містянам вже набридла. Їхні думки публікувало на своїх сторінках «Одеське життя».
- «Інших проблем немає. Це найголовніше. Тепер заживемо по-новому», – гірко іронізували одесити.
- «Перейменовувати вулиці легше і дешевше. А ось повернути прибережні зони?» – вкотре задавалося нібито риторичне питання.
- «Головне, що перед виборами буде шум і сигнал «своїм» виборцям. А потім їм, виборцям, просто скажуть – ну, не вийшло», – резюмував потенційний електорат.
Водночас одеський осередок партії «Європейська солідарність» подав на Труханова до суду. Адже маршал Жуков і 25-та Чапаєвська дивізія Інститутом нацпам’яті України внесені до списку осіб і назв, що підпадають під декомунізацію. Як наслідок – Одеський окружний адміністративний суд визнав спробу мера повернути колишні назви двом «декомунізованим» топонімам незаконною.
«Одеське життя» без російських діячів і назв
З початком повномасштабної війни питання перейменувань – позбавлення від радянської та російської спадщини – стає все більш актуальним. Черговий перелік дерусифікованих топонімів мав бути затверджений на сесії міськради.
Депутат Петро Обухов запропонував тоді перейменувати понад 100 вулиць. Їх список був розділений на групи:
- російські географічні назви;
- російські діячі, які не мають відношення до історії Одеси або України;
- всесвітньо відомі російські діячі.
Тоді ж ініціативна група звернулася з приводу демонтажу пам’ятників Катерині II та Олександру Суворову – маркерам «російського світу».
Одесити гаряче обговорювали цю тему. І «Одеське життя» надавало всі, нерідко протилежні думки:
- «Я тільки за!» – заявляли одні.
- «Давайте займемося цим після нашої перемоги, зараз є багато інших більш важливих справ», – були переконані інші.
- «Не треба нічого змінювати, справа не в назвах вулиць», – наголошували треті.
А хтось обурювався: «Може, і за Пушкіна візьмемося?» – не підозрюючи, що питання демонтажу пам’ятника поету буде хвилювати одеситів досі. Тим паче, що у 2023 році Верховна Рада ухвалила законопроект «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Перейменування без пояснень
Згідно із законом, одеський міський голова мав винести рішення про перейменування по 27 квітня 2024 року. Цього не сталося. Й повноваження перейшли до голови обласної військової адміністрації Олега Кіпера. Він підписав наказ про перейменування 432 топонімів в Одеській області, з яких 85 – в Одесі. Серед них вулиці Пушкінська, Жуковського, Буніна, площа Толстого.
Нові назви вулиць міста викликали цілу низку емоцій, протестів серед одеситів. На питання, які «Одеське життя» поставило ОВА з метою роз’яснення перейменувань, нам не відповіли. Тому й досі не розуміємо, чому були перейменовані вулиці з нейтральними назвами «Князівська», «Дворянська», «Братів Поджіо», «Коблевська», «Політкаторжан», «Ляпунових»? За яким принципом, наприклад, на честь Кіри Муратової назвали саме вулицю Льва Толстого, а не Романа Кармена, поряд з якою багато років жила кінорежисерка.
Перейменування міських топонімів триває. Щоб читачам було легше орієнтуватися в новому просторі, «Одеське життя» створило постійно оновлюваний довідник, де можна знайти повний список всіх перейменованих вулиць, провулків і площ міста. Тут регулярно додаються нові топоніми, уточнюється інформація.
Читайте також:
- Перейменування в Одесі: десять принципів роботи топонімічної комісії
- Велике перейменування в Одесі та області: повний список нових назв
